Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.
Про ситуацію щодо створення на Київщині об'єктів ПЗФ з 2021 року KВ стало відомо із відповідей Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) на інформаційні запити редакції.
У Міндовкілля уточнили, що, cтаном на 1 січня 2023 року, в Україні нараховувалося 8889 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 4,556 млн га (фактична площа 4,173 млн га), а також морський заказник “Філофорне поле Зернова” площею 402,5 тис. га. Таким чином, відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі нашої держави (т.зв. “показник заповідності”) становить 6,91%. Точна інформація щодо кількості об'єктів ПЗФ на території України станом на 1 січня 2024 року стане відома лише в цьому місяці, в березні – після опрацювання даних, які подають місцеві органи влади.
У свою чергу, за інформацією профільного департаменту КОДА, на території Київщини, станом на 1 січня поточного року, нараховувалося 304 об'єкти ПЗФ фактичною площею – 296,1 тис. га. Із них – 25 територій загальнодержавного значення та 279 територій місцевого значення. Роком раніше, станом на 1 січня 2023-го, в пристоличному регіоні нараховувалося 279 об'єктів ПЗФ фактичною площею 293 тис. га.
Що стосується динаміки зміни кількості об'єктів ПЗФ протягом останніх трьох років, то, за офіційними даними Міндовкілля, у 2021 році в Україні їх стало більше на 163 одиниці загальною площею 16 тис. га. Зокрема, відповідними рішеннями Київоблради було створено 9 таких об'єктів на території Київської області. У їх числі – заповідні урочища “Зелениця” і “Гуртове” в Бучанському районі, ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя” в Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал” в Обухівському районі тощо.
У 2022 році в Україні ще 93 території загальною площею 55,4 тис. га увійшли до ПЗФ. Більше третини з них були створені саме на Київщині – 33 об'єкти. Серед них – заповідні урочища “Королівство орхідей” у Бучанському районі та “Литвинівське” у Вишгородському районі, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Остров” у Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення "Городище з валом XI-XIV століття" в Обухівському районі тощо. Крім того, позаминулого року в Київській області було змінено площу ще трьох об'єктів ПЗФ – наприклад, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зелена брама” в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району “виріс” на 9 га.
У свою чергу, минулого року на території України було створено 120 об'єктів ПЗФ загальною площею 12,6 тис. га, у тому числі 28 територій отримали охоронний статус на Київщині. Зокрема в пристоличному регіоні було створено парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Парк ім. Т. Шевченка” та “Парк Перемоги” (місто Боярка Фастівського району), ботанічні пам’ятки природи “Богуславський” (Білоцерківський район) та “Бондарів ліс” (Обухівський район) тощо.
Динаміка створення об’єктів ПЗФ
Також, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, на даний час на його розгляді знаходяться ще 47 матеріалів про створення нововиявлених територій та об'єктів ПЗФ, 4 – про зміну їхніх меж (розширення) та 9 – про скасування статусу існуючих об'єктів у зв'язку з втратою природоохоронної цінності. При цьому, чиновники вже підготували та подали на розгляд Київоблради 8 проєктів рішень про створення таких об'єктів.
У чому секрет успіху
Голова комісії Київоблради з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Роман Титикало розповів KВ, що процес створення об'єктів ПЗФ складається з декількох етапів.
Так, спочатку екологи і науковці знаходять такий об'єкт, потім – готують обгрунтування щодо необхідності його охорони з боку держави, після чого даний документ подається на розгляд Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. Даний структурний підрозділ має схвалити це клопотання і направити звернення щодо погодження створення об'єкта ПЗФ до різних органів, зокрема – до землекористувачів ділянок, Держгеокадастру, Департаменту культури і туризму КОДА, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, місцевих громад, а також до Басейнового управління річок (для водних об'єктів). Після отримання цих погоджень чиновники Департаменту екології та природних ресурсів КОДА готують проєкт рішення Київоблради про створення об'єкту ПЗФ, і остання затверджує його.
“Раніше створення об'єктів ПЗФ не було пріоритетом для Департаменту екології, бо в них є багато й інших задач. Тому три роки тому створювалося значно менше таких об'єктів. Враховуючи, що такі рішення приймає облрада, як голова профільної комісії я постійно займаюсь координацією цієї діяльності. Контактую з екологами, які виявляють такі об'єкти і готують по ним обгрунтування. Часто навіть приносять їх мені, і я сам, як депутат облради, подаю клопотання до КОДА, адже мені відмовити важче, ніж екологам. Більш того — адміністрація, знаючи, що для облради це питання є одним з пріоритетних, бо це, зокрема, прописано в нашому плані роботи, створила окремий сектор природно-заповідного напрямку в департаменті екології і більш активніше почала займатися цим питанням. Ми поставили задачі департаменту, що на кожній сесії ми повинні створювати нові об'єкти ПЗФ”, – підкреслив Роман Титикало.
При цьому, одним із пріоритетних напрямків роботи обласної влади в питанні заповідання територій є діалог з громадами. За словами Романа Титикала, деякі сільські та селищні територіальні громади активно йдуть на співпрацю з екологами, Київоблрадою і КОДА, і навіть виступають ініціаторами створення об'єктів ПЗФ. Разом з тим, чимало громад Київщини не надають дозволів на створення таких об'єктів на їхніх комунальних земельних ділянках. У таких випадках, як зазначає Титикало, доводиться пояснювати необхідність охорони природних територій і описувати всі переваги від створення об'єктів ПЗФ. Серед таких – і можливість у майбутньому отримати доступ до коштів Євросоюзу за напрямками екології, які в подальшому, наприклад, можна буде використовувати для розвитку туризму.
“Якщо Україна потрапить до Євросоюзу — а вона обов'язково потрапить — то наша держава отримає доступ до коштів різних фондів, в тому числі й екологічних. Ми вже навіть від облради подаємо відповідні заявки на отримання такого роду фінансування. Ці кошти можна буде витрачати на утримання і благоустрій об'єктів ПЗФ. Голови громад нас підтримують, деякі навіть напряму контактують з екологами і облрадою. Є потужний фідбек від громад. Наприклад, в Бучанській громаді ми створили об'єкт “Річка-герой Ірпінь” – така ініціатива була підтримана місцевою владою. Також створили ландшафтний заказник “Приірпіння” в Білогородській громаді — 340 гектарів. Керівництво громади підтримало цю ініціативу, опрацювало її з екологами. Коли громади відчувають підтримку, вони самі до нас звертаються”, – зазначив голова екологічної комісії Київоблради.
Разом з тим, українське законодавство дозволяє в окремих випадках створювати природно-заповідні території навіть без погодження з боку місцевої влади, тобто – без дозволів сільських та селищних рад. На переконання Романа Титикала, це суттєво спрощує задачу щодо створення об'єктів ПЗФ – особливо якщо певні бізнесмени поклали око на відповідні ділянки і мають підтримку щодо таких землевідводів з боку “місцевих царьків”.
Заказник “Казковий яр” (фото із соцмереж)
“В деяких випадках дійсно є несприйняття громадами екологічних ініціатив. Бо окремі керівники громад воліють передавати землю під що-небудь, вважаючи, що об'єкти ПЗФ є для них тягарем. Тому вони не дуже поспішають працювати в цьому напрямку. Але ми знайшли можливість у законний спосіб уникати спротиву з їхнього боку. Справа в тому, що в Законі України “Про природно-заповідний фонд” вказано, що якщо об'єкт ПЗФ знаходиться на території громади, але поза межами населених пунктів, то згоди громади на створення таких об'єктів на її землі не потрібно. КОДА і Київоблрада раніше не дуже хотіли створювати об'єкти ПЗФ без згоди громад, але я як юрист звернув увагу на цю норму закону, і ми почали її активно застосовувати. Таким чином було створено низку цікавих і унікальних об'єктів ПЗФ – “Казковий яр” у Василькові, “Планерна гора” у Феодосіївській громаді тощо”, – розповів Роман Титикало.
Також, за його словами, чимало проблем у процесах створення нових об'єктів ПЗФ на території Київської області створює державне підприємство (ДП) “Ліси України” – у багатьох випадках воно не погоджує заповідання ділянок у лісах.
“Перші два роки нашої роботи ми активно співпрацювали з “лісниками” – у лісогосподарських підприємствах вистачає працівників, які цікавляться екологічними питаннями і які добре знають свої території та мають інформацію про цікаві локації. Ми налагодили з ними плідну співпрацю. Але нещодавно було створено ДП “Ліси України”, яке, на мою думку, має більш комерційний характер. Вони зайняли досить неприємну позицію — не дуже бажають розширювати мережу об'єктів ПЗФ на території лісів. Як результат — вони не дуже поспішають погоджувати наші ініціативи, наслідком чого є часткова зупинка реалізації процесів щодо створення об'єктів ПЗФ”, – зазначив голова профільної комісії облради.
Роман Титикало підкреслює, що він, як і всі екологи, депутати Київоблради і працівники КОДА пишається кожним новоствореним об'єктом ПЗФ, адже кожне таке місце є по-своєму цінним. Разом з тим, він згадав деякі природоохоронні території Київщини, які з різних причин дійсно можна назвати особливими.
“Заказник “Казковий яр” – дуже класний об'єкт з гарними ландшафтами. Унікальні яри, у яких полюбляють фотографуватися подружні пари під час весіль. Дехто там був проти — була ініціатива побудувати там поруч асфальтний завод, що ставить під загрозу цей об'єкт, але нам все таки вдалось досягнути результату – цей обʼєкт створено. Заказник “Річка-герой Ірпінь” – символічний об'єкт, адже річка Ірпінь фактично захистила Київ від окупантів. Тим паче, що невеликі річки наразі під загрозою знищення. Заказник “Приірпіння” – сусідня ділянка цієї річки. Є ідея дозволити там пересування на каное і човнах, створивши туристичну складову. Також треба згадати заказник “Планерна гора” – знаковий об'єкт у тому числі для мене, бо я, як і багато інших мешканців Київщини, стрибав там з паропланів. Була велика небезпека, що цей об'єкт зникне через “дерибан” землі, але ми захистили його”, – розповів Роман Титикало.
Заказник “Планерна гора” (фото з відкритих джерел)
Окрім того, що створення об'єктів ПЗФ має на меті збереження рідкісних видів тварин і рослин, а також цінних водойм і ландшафтів, активізація таких процесів є обов'язком державної влади в рамках різних міжнародних договорів. Наприклад, за нормами Євросоюзу, площа природоохоронних територій його країн-членів наразі повинна складати не менше 15%. За словами Романа Титикала, саме стільки, за розрахунками науковців, потрібно для того, щоб запобігти урбанізації та сприяти відновленню природи.
Як зазначає депутат, наразі на Київщині під охороною знаходиться близько 10% території. Але на рівні державної влади всерйоз обговорюється питання щодо скорочення цієї площі за рахунок зняття природоохоронного статусу з частини території Чорнобильського заповідника. Тому, відповідно, область може втратити кілька відсотків заповідних територій. Щоб надолужити це, на думку Романа Титикала, владі різних рівнів потрібно приділяти більше уваги створенню об'єктів ПЗФ, у тому числі – більш розсудливо підходити до питання відведення у приватну власність ділянок, які є потенційно цінними з точки зору заповідання.
“Коли земля переходить у приватну власність, створити на ній об'єкт ПЗФ неможливо. Тому що закон передбачає, що має бути дозвіл власника. У нас склалася така ситуація, що на Київщині майже не існує вільної землі, яка не приватизована фізичними або юридичними особами. Наразі я відвідую громади і агітую їх передавати землю під об'єкти ПЗФ. Наприклад, під час мого виступу на сесії однієї з громад місцевий депутат задав питання: “Навіщо створювати цей об'єкт? Давайте краще по 2 га його розділимо?”. Але я впевнений, що якщо ми щось “недопрацюємо”, то є велика небезпека, що цього не залишиться. Чому Київська область змогла, а інші — ні? Тому що ми поставили для себе це питання як пріоритет”, – підкреслив Роман Титикало.
Читайте: Розширення природно-заповідного фонду – ефективний важіль у процесі охорони природних екосистем
Директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Володимир Морозов у свою чергу зазначив, що активному створенню нових територій та об’єктів ПЗФ у Київській області за останні роки сприяли три ключові фактори: активна позиція громадських організацій, внесення у 2021 році змін до статті 52 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, що дало можливість створювати такі об'єкти за межами населених пунктів без процедури погодження з місцевими радами, а також підтримка з боку профільної комісії та депутатів Київоблради.
Разом з тим, за словами керівника департаменту, серед головних проблем, з якими КОДА зіштовхується при створенні цих об'єктів, є відмова у погодженні створення з боку громад та землекористувачів (землевласників). За словами Володимира Морозова, це насамперед пов’язано з встановленням обмежень у господарському використанні територій та подальшою необхідністю забезпечення дотримання режиму охорони новостворених заповідних територій.
Студениківський ландшафтний парк (фото з відкритих джерел)
“Кожна територія чи об’єкт ПЗФ мають свою особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Звичайно, приємно створювати території ПЗФ за підтримки або безпосередньо за ініціативи територіальних громад. Так, наприклад у 2023 році за ініціативи Студениківської сільради було оголошено регіональний ландшафтний парк “Студениківський” на площі 2004 га. Наразі, сільрадою утворено спеціальну адміністрацію парку та проводиться робота щодо забезпечення її функціонування. Від створення таких об’єктів завжди більші очікування на отримання результату. Збільшення площі територій та об'єктів ПЗФ залишається одним з пріоритетним завданням Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. На сьогоднішній день створення територій та об’єктів ПЗФ є найбільш ефективним механізмом збереження унікальних природних комплексів та об’єктів, видів ландшафтів, рідкісних видів рослин та тварин”, – розповів KВ очільник профільного департаменту облдержадміністрації.
Читайте: На Київщині створено один з найбільших ландшафтних парків “Студениківський”
Що думають екологи
Голова екологічної організації “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”) Володимир Борейко у свою чергу підтвердив KВ, що протягом останніх років на території Київщини активізувалися процеси заповідання територій. Їхнім головним рушієм еколог вважає Романа Титикала. Зокрема, за словами Володимира Борейка, голова “екологічної” комісії Київоблради допомагає науковцям у перемовинах з т.зв. “господарниками” — керівниками місцевих громад та “лісниками”. Також фахівець відзначив і роботу Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, який, на його переконання, наразі є дуже продуктивним в плані роботи зі створення нових об'єктів ПЗФ.
“Знайти об'єкт, який підлягає заповіданню, не є важким завданням. Ми, мабуть, перші в Україні використовуємо соціальні мережі. Нам не треба нічого їздити шукати — подаємо рекламу в Facebook, а у відповідь люди повідомляють про цікаві локації. Так було, наприклад, з пошуком місць зростання підсніжників. Київщині пощастило, що профільну комісію облради очолив Роман Титикало. Раніше ми створювали максимум 5 об'єктів ПЗФ на рік, а зараз — до 30-40. Це людина, яка дійсно переймається даною сферою. По громадам у нас наступна статистика — протягом останніх п'яти років 30% дають згоду на створення об'єктів ПЗФ. Деякі місцеві ради — наприклад, Феодосіївська і Козинська — взагалі не погоджують. Більше того, Козинська прямо і нахабно відмовляє нам”, – підкреслив Володимир Борейко.
Серед найбільш важливих об'єктів ПЗФ, створених на території Київщини протягом останніх років, очільник “КЕКЦ” називає заказники “Річка-герой Ірпінь” і “Планерну гору”. При цьому, Володимир Борейко наголошує: усім людям, які були дотичними до процесу створення охоронних зон на цих територіях, довелося “попітніти”.
Читайте: Заказник “Ріка-Герой Ірпінь” розташується на 198 га земель Білогородської громади
“Що стосується заказника “Річка-герой Ірпінь", то місцева влада — перш за все Ірпеня – роздавала цю територію під забудову і сільське господарство. Нам відмовляли у створенні об'єкта. Ми виїжджали з Романом Титикало на обговорення цього питання до Ірпеня, голова громади нам обіцяв створити об'єкт, але ми зрозуміли, що нічого не буде, бо до цього був байдужим депутатський корпус. Нас там підтримувала лише одна депутатка. Але діаметрально протилежно повела себе влада Бучі, яка підтримала наше клопотання. Цінність річки Ірпінь, зокрема, у тому, що вона захищала Київ і від монголо-татар, і від німців, і зараз захистила [під час повномасштабної війни з рф]. “Планерна гора” – це шматок первинного степу, де росте ковила. Але місцева влада — Феодосіївська громада — це чисто бізнесмени, які продають землю свого села під забудову. Там фактично продали все, ми не змогли створити декілька об'єктів, і тому постало питання, наприклад, де ж будуть гуляти діти”, – зазначив еколог.
Заказник “Річка-герой Ірпінь” (фото Бучанської міськради)
Читайте: Кто и как застраивал пойму Речки-Героя Ирпень
Вистачає у Київській області і різних природоохоронних територій, які цікаві саме з точки зору їхнього біорізноманіття. Їхньою головною функцією є охорона рідкісних видів рослин і тварин.
“Наприклад, ми створили заказник “Сонячна галявина” в Обухівському районі, де знаходиться найбільша в нашій області територія, на якій росте сон чорніючий — рослина, занесена до Червоної книги України. Фактично на Київщині ця рослина знищена, адже росте лише у старих соснових лісах, які активно вирубуються. Також розширили заказник “Чернинський”, створений більше десятиріччя тому — близько на 600 га. Це територія межиріччя Десни і Дніпра, де живуть лосі — червонокнижні тварини. Також там проживають 5-6 видів червонокнижних птахів — наприклад, журавель сірий. Багато там і рідкісних рослин, серед яких — різні види орхідей. Фактично на цій території можна буде в майбутньому створити природний заповідник. Крім того, ми розширили заказник “Сухоліський” у поймі річки Рось і створили нові заказники поруч. Це було зроблено для охорони рябчика шахового — ще однієї рослини з Червоної книги”, – розповів Володимир Борейко.
За словами еколога, наразі у Київській області заповіданню підлягають близько сотні об'єктів – йдеться про ті території, по яким з 2021 року вже ведеться робота (підготовка наукових обгрунтувань, збір погоджень тощо). Із них близько півтора десятка об'єктів можуть бути створені на найближчих сесіях Київоблради.
“Ми вже запускаємо з Романом Титикалом роботу по островам на Дніпрі. Близько п'яти років тому ми вже заповіли три острови біля Вишгороду. Такі території “розпайовуються” (тобто, активно передаються в користування різним особам. – КВ). Можна знайти по громадам і лісам такі території. Також плануємо заповідати русла річок і водоохоронні зони. Вони не повинні “розпайовуватися”, але вони “розпайовуються” тому що адміністративним і кримінальним кодексами не передбачені штрафи [за відведення землі та забудову таких територій]. А коли такі території стануть ПЗФ, то це вже відповідальність перед законом. Це актуально для таких річок, як Десна, що страждають від видобутку піску. Також йде робота по річці Рось в Богуславському районі, що допоможе захистити цю територію від видобутку піску чи граніту”, – розповів KВ Володимир Борейко.
Він також наголошує, що окрім “екологічної” цінності процесів створення об'єктів ПЗФ в Україні, існує ще й “політична”.
“Якщо Україна хоче жити цивілізовано і хоче до Євросоюзу, вона повинна виконувати директиви і всі умови його країн. Тим паче, що до 2030 року [відсоток заповідної площі в країнах ЄС] має становити 30%. Екологічна цінність в тому, що, за розрахунками різних вчених, до 30% природних територій мають бути заповіданими і незайманими, адже інакше буде екологічна криза”, – резюмував голова “КЕКЦ”.
Голова ГО “Українська природоохоронна група” (“UNCG”) Олексій Василюк також відзначив внесок Романа Титикала у заповіданні нових територій на Київщині. На його думку, саме за активної участі цього депутата регіон наразі посідає лідируючі позиції в Україні у напрямку створення нових об'єктів ПЗФ.
“Зараз я дійсно можу сказати, що Київщина — абсолютний лідер за активністю зі створення нових територій ПЗФ. Але це все винятково через особисту ініціативу Романа Титикала. Він не тільки виносить питання на розгляд і є ініціатором створення деяких об'єктів, за що не отримує зарплату, але й активно займається адвокацією, щоб усе було погоджено. Ми бачимо, що у владі достатньо однієї людини, яка працює на цю справу, і тоді все просувається. Але це не прикольно, коли область досягає якихось державницьких задач в інтересах усього суспільства за особистою ініціативою однієї людини. Якби все було ідеально, він мав би бути лише формальним персонажем — людиною, яка підписує протокол рішень екологічної комісії щодо винесення об'єктів ПЗФ [на затвердження сесії облради]. Значимість Романа Сергійовича говорить про те, що все повинно працювати не так, адже “головним” мав би бути Департамент екології. А нам, на жаль, доводиться з ним боротися і протистояти йому задля того, щоб щось відбувалося”, – зазначив KВ Олексій Василюк.
За його словами, раніше, близько десятиліття тому, чиновники набагато краще “вмикалися” у ці процеси. Тоді, як вважає еколог, посадовці профільного департамента КОДА були “суперініціативними”. Завдяки цьому, до слова, Олексію Василюку та його колегам з “UNCG” з 2008 року вдалося створити у Київській області близько трьох десятків об'єктів ПЗФ загальною площею біля 13 тис. га. Наразі, на переконання еколога, профільному департаменту КОДА фактично не вистачає наполегливості – тобто, посадовці просто “не дотискають” у деяких моментах.
“Лакмусовий папірець: коли їм (Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. – КВ) подаєш підготовлене за усіма процедурами клопотання, вони його подають землекористувачу, той каже, що не погоджується [на створення обєкта ПЗФ], і після цього департамент припиняє роботу в цьому напрямку. Хоча, наприклад, на створення “Ковалівського яру”, який є першим обєктом, створеним за моєї ініціативи, пішло 7 років роботи. Дуже багато об'єктів не створюються. Фактично нестворених набагато більше, ніж створених. І всі вони не створюються з тієї причини, що землекористувач відмовив, а департамент екології КОДА сказав, що “ну і добре, ми цим займатися не будемо”. Це близько 90% від усіх причин, з яких об'єкти не створюються”, – підкреслив голова “UNCG”.
Окремо фахівець звернув увагу на спротив створенню нових об'єктів ПЗФ з боку окремих громад Київщини. Лише в деяких випадках представники сільських та селищних рад дійсно зацікавлені в тому, щоб максимально великі площі їхніх територій знаходилися під охороною.
“Мені незрозуміло, чому таке протистояння з боку тих, хто там живе. Наприклад, ми кожного року по 3-4 рази подаємо [клопотання щодо створення об'єктів ПЗФ на] останніх чотирьох ділянках природної заплави річки Рось. Ці об'єкти вперше запропонувала ще в 1992 році наша колега Анна Куземко, яка зараз є доктором біологічних наук. Ми оновлюємо [документи], але вони говорять, що “роздерибанили якийсь шматок”, що не можна [створювати об'єкт ПЗФ]. Ми подаємо нове клопотання вже без цього шматка, а нам відповідають, що там ще якийсь шматок “роздерибанили”. Крім того, дуже часто в громадах немає спеціалістів з екології. На противагу цьому, в Білогородській громаді найняли еколога, і там збираються всю місцеву природу оголосити природно-заповідним фондом. Ця громада є повною протилежністю всій області. Білогородська громада — це просто взірець. Тому я вважаю, що в області потрібно проводити просвітницьку роботу з громадами”, – резюмував Олексій Василюк.
Нагадаємо, Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч.
Володимир Морозов очолює Департамент екології та природних ресурсів КОДА на правах т.в.о. директора з вересня 2023 року. На цій посаді він замінив Ганну Ткаліч, яка керувала цим структурним підрозділом облдержадміністрації з вересня 2020 року.
Фото: колаж КВ
