четвер, 2 травня 2024 г.
Как узнать, есть ли бляшки в сосудах сердца (часть 2)

Как узнать, есть ли бляшки в сосудах сердца (часть 2)

Ганна Солощенко

лікар-кардіолог вищої категорії

Сегодня мы заканчиваем цикл статей про профилактику и диагностику атеросклероза. Заканчиваем статьей про коронарографию – исследование, которое нужно будет делать тем пациентам, которые не занимались профилактикой атеросклероза, начиная с 30-35 лет. Эта статья для тех, у кого уже есть жалобы и проблемы с сердцем. Для тех, кого беспокоят давящие боли за грудиной при ходьбе, были инфаркты в анамнезе или тех, у кого есть аритмия или сердечная недостаточность, причиной которых могут быть бляшки в сосудах сердца. Если же все это не про Вас, то прочитайте просто для информации, для понимания того, для чего мы начинаем профилактику атеросклероза еще тогда, когда человек здоров, и его ничего не беспокоит. В таком случае советую еще раз прочитать статьи про липидограмму, про то, откуда берется холестерин и про профилактику сердечно-сосудистых заболеваний.

Итак, коронарография – это исследование, во время которого в бедренную артерию вводят тонюсенький катетер, по которому в сосуды сердца вводится контрастное вещество. Далее доктор на серии рентгеновский снимков смотрит, как контраст заполняет коронарные сосуды и видит, места, где нет контраста. Эти места и есть атеросклеротические бляшки, которые могут быть причиной инфаркта. Я так много пишу и говорю про профилактику потому, что, к сожалению, на данный момент науке неизвестны способы “растворить” уже образовавшуюся бляшку, и убрать ее можно только хирургическим путем. Поэтому не стоит проводить это исследование любопытства ради, а только, если пациент готов на дальнейшие, хирургические шаги. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Вариантов полученных результатов может быть три, давайте их рассмотрим.

1) “Чистые” сосуды, бляшек нет. Тогда нужно искать другую причину симптомов, которые стали причиной проведения коронарографии ( а причины обязательно должны быть, ведь это исследование не проводят просто так, наобум, “а давайте сделаем и посмотрим, что там). 

2) Есть одна или несколько бляшек в хорошо доступных местах (там, где сердечная артерия еще имеет широкий диаметр). В таких случаях можно поставить в места сужения артерии стенты – “зонтики” из специального металла, которые раскрываются в области бляшки и восстанавливают проходимость сосуда. Стенты ставятся прямо во время коронарографии – через тот же катетер в бедренной артерии.

3) Бляшек много и/или они в тех местах, куда катетер не достанет. В таких случаях атеросклероза пациента направляют на аорто-коронарное шунтирование. Это уже операция на сердце, во время которой бляшки не трогают, а вшивают обходные шунты, по которым в обход будет протекать кровь и питать сердце. Чаще всего это открытая операция на сердце, но сейчас кардиохирургия идет вперед, и совсем недавно, пару недель назад хирурги одной из столичных частных клиник сделали малоинвазивное шунтирование, без разрезания грудины, из мини доступа 

Для тех, кто сразу бросается в комментарии писать, о том, что “на какие же деньги” и “где взять в нашей стране средства” сразу скажу. Все вышеописанное стоит кучу денег. Стенты, шунтирование, малоинвазивное шунтирование – все это “космос” по деньгам. Именно поэтому я так много пишу о профилактике. Она всегда дешевле, проще и приятнее. Для этого я веду блог и пишу вам все эти статьи. Сделать липидограмму будет стоить 200-300 гривен, изменить образ жизни можно абсолютно бесплатно, даже пить статины для снижения холестерина стоит 100 -120 грн в месяц. А вот поставить стенты может стоить десятки, а иногда и сотни тысяч гривен.

В заключение скажу, что коронарография – довольно безопасное обследование, хоть и звучит все очень сложно. Самым страшным осложнением бывают большие гематомы в области прокола бедренной артерии, для профилактики этого пациенту накладывают давящую повязку и оставляют в стационаре до следующего утра, не разрешая вставать и сгибать ногу.

А я желаю всем здоровья, профилактики вместо лечения и хорошего настроения. Вопросы можно задать по электронной почте [email protected].

Читайте:

Как узнать, есть ли бляшки в сосудах сердца (часть1)

Железодефицит и железодефицитная анемия

Сердцебиение – один из самых частых симптомов, с которым приходят на прием к кардиологу

Что мы можем сделать, чтобы не заболеть сердечно-сосудистыми заболеваниями?

Анна Солощенко, врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице и клинике "Инго"

КиевVласть

Теги: Анна Солощенко, диагностика, атеросклероз, сосуды, ишемическая болезнь, коронарография

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.