Досьє: Кондратюк Олена Костянтинівна

Заступниця голови Верховної Ради (ВР) IX скликання. Обрана за списком ВО "Батьківщина" під № 5. В 2020 році під час пандемії COVID-19, коли захворіли Президент, спікер ВР і перший віце-спікер ВР, декілька днів виконувала обов’язки Президента України. Співголова Парламентської асамблеї України та Республіки Польща. Заступниця голови виконкому Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі. Депутат ВР VI (2007-2012 рр.), VII (2012-2014 рр.) та VIII (2014-2019 рр.) скликань. Кандидатка історичних наук.

Місце народження, освіта

Олена Кондратюк народилась 17 ноября 1970 года у Львові. 

1993 року закінчила історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. 1997 року в цьому університеті захистила дисертацію на тему: “Аграрне питання у програмах та діяльності українських політичних партій Західної України, 1919-1939 рр”. Кандидат історичних наук.

Родина

Батьки з сільських інтелігентів, обидва народились в 1945 році. Мати, Ірина Ііванівна, була заступником мера Львова; батько, Костянтин Костянтинович – доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім.і Івана Франка.

Сестра – Світлана Костянтинівна. Закінчила Львівський держуніверситет ім. Івана Франка. 2003 року в цьому університеті захистила дисертацію на тему: Встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр. (державно-правовий аспект). Кандидат юридичних наук. Наразі займається адвокатською практикою.

Чоловік – Олександр Богуцький, директор-президент телеканалу ICTV мільярдера Віктора Пінчука. Народився 1971 року у Львові. Закінчив два факультети Львівського національного університету ім. Івана Франка: геологічний та міжнародний бізнес і право. Працював продюсером, зокрема, групи “Плач Єремії”, був співзасновником газети “Експрес” і PR-директором “Таврійських ігор”. В серпні 2000 року очолив телеканал олігарха Віктора Пінчука ICTV, у вересні 2004 року став неформальним керівником телевізійного медіа-холдингу Пінчука (ICTV, СТБ, Новий). Після створення в 2009 році медіагрупи StarLightMedia став її президентом, після нього в 2012 році цю посаду обійняв майбутній міністр культури України Володимир Бородянський.

Подружжя виховує дочку Юстину (2006 р. н.), хрещеним батьком якої є відомий український співак Олександр Пономарьов.

Кар'єра

У своїх інтерв'ю Олена Кондратюк розповідала, що до шлюбу планувала лишитися працювати у Польщі. Проте чоловік 1996 року вмовив її повернутися до України. Відомо, що вже наприкінці 90-х років Кондратюк успішно вела великі політичні кампанії.

Деякий час вона обіймала посаду директора у ТОВ “Піар-агентство “Радник” (ЄДРПОУ 34298634, профіль – рекламні агенції, консалтинг, виробництво кіно-, відеофільмів та телевізійних програм), раніше зареєстроване у Києві на вул.Турівській, 13. За цією адресою досі розташовується центральний офіс партії ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

Також була керівником, потім підписантом дочірнього підприємства “Піар-агентство “Радник” (ЄДРПОУ 31958441, профіль – дослідження кон'юнктури ринку та громадської думки, консалтинг, діяльність припинено). Засновником цього підприємства було ТОВ "Таврійські Ігри" (ЄДРПОУ 24575395), яке створив Микола Баграєв, у 2000-2002 роках: член Нацради з питань телебачення та радіомовлення, нардеп від БЮТ IV, V, VI та VII скликань, а керівником – Віктор Павленко, у 2003-2005 роках: член Нацради з питань телебачення та радіомовлення (від другого Президента Кучми), гендиректор ЗАО “Таврійські ігри”, депутат ВР VI скликання від БЮТ.

За даними аналітичної системи YouControl, Олена Кондратюк у 2003 році була зареєстрована як фізособа-підприємець, профіль – рекламні агенції, консалтинг, виробництво кіно-, відеофільмів та телевізійних програм. Діяльність припинено. Також працювала:

• керівником ТОВ “Авіатех” (ЄДРПОУ 30929952), профіль – діяльність агентів із торгівлі товарами широкого асортименту;

• керівником  ТОВ “Піар-агентство “Радник” (ЄДРПОУ 34298634), профіль – консультування з питань комерційної діяльності й керування;

• керівником Дочірнього підприємства ТОВ “Піар-агентство “Радник” (ЄДРПОУ 31958441, на 100% засновано ЗАТ “Таврійські ігри”), профіль -  дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

Була членом партії “Реформи та порядок” (РПР), яку очолювали Віктор Пинзеник, Сергій Соболєв та Сергій Терьохін. 2 грудня 2006 року РПР ухвалила рішення про входження до "Блоку Юлії Тимошенко". Але, за даними аналітичної системи YouControl, Олена Кондратюк з вересня 2010 року залишається керівником Тернопільської обласної організації партії “Реформи та порядок” (ЄДРПОУ 25344775).

У ВР IV (2002-2006 рр.) та V (2006-2007 рр.) скликань Кондратюк була помічником-консультантом народного депутата Миколи Баграєва на громадських засадах (у першу каденцію безпартійний, обраний за 186 виборчим округом Херсонської області, член фракції “Єдина Україна”, двох депутатських груп, потім – фракції БЮТ; у другій каденції – обраний за списком БЮТ за № 45, член фракції БЮТ).

З листопада 2007 по грудень 2012 року Олена Кондратюк – депутат ВР VI скликання від "БЮТ" (фракція БЮТ, №134 за списком партії). Була головою підкомітету з питань реклами комітету ВР з питань свободи слова та інформації, заступником члена постійної делегації у міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентському вимірі Центральноєвропейської ініціативи", секретарем групи міжпарламентських зв'язків з Чехією, членкинею груп з міжпарламентських зв'язків з Італією, Польщею, рф, Францією, Литвою, Бельгією та Швецією.

З грудня 2012 до листопада 2014 року – депутат ВР VII скликання від ВО "Батьківщина" (фракція ВО “Батьківщина”, №60 за списком партії). Була головою підкомітету з питань реклами комітету ВР з питань свободи слова та інформації, заступницею члена постійної делегації у міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи", членкинею груп з міжпарламентських зв'язків із Польщею, Литвою та Швецією.

З грудня 2014 по серпень 2019 року – депутат ВР VIII скликання від ВО "Батьківщина" (фракція “ВО “Батьківщина”, №18 за списком партії). Була секретарем комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики, заступницею члена постійної делегації у міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі", членкинею груп з міжпарламентських зв'язків з Італією, Австрією, Швецією, Польщею, США, Литвою та Данією.

Депутат ВР IX скликання з 29 серпня 2019 року. Обрана під №5 за списком ВО "Батьківщина". Співголова Парламентської асамблеї України та Республіки Польща. Заступниця голови Виконкому Національної парламентської групи у Міжпарламентському Союзі. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Хорватія, членкиня груп із міжпарламентських зв'язків з Литвою, США, Великою Британією, Японією, Республікою Корея, Францією та Польщею.

29 серпня під час першого пленарного засідання ВР IX скликання була обрана віце-спікером ВР. Спікером парламенту було обрано Дмитра Разумкова (№1 за списком "Слуги народу"), першим віце-спікером – Руслана Стефанчука (№2 за списком "СН").

Зазначимо, на посаду віце-спікера Олену Кондратюк “Батьківщина” висувала двічі: 23 серпня ВО "Батьківщина" відкликала кандидатуру Кондратюк, але потім висунула її повторно. Зі слів представника фракції "Батьківщина" Андрія Кожем'якіна, це було зроблено задля збереження ґендерної рівності у керівництві ВР.

Олена Кондратюк мала конкурентку – Ірину Констанкевич (ДГ “За майбутнє”, округ №23 у Волинській обл.), висунуту позафракційними нардепами. Також  фракція "Європейська солідарність" висувала на посаду віце-спікера Мустафу Джемілєва (фракція “ЄС”, №6 за списком партії) , а "Опозиційна платформа – за життя" – Нестора Шуфрича (29.08.19 – 14.04.2022 рр. – фракція “ОПЗЖ”, далі – Група “Платформа за життя та мир”).

Восени 2020 року на COVID захворіли Президент України Володимир Зеленський, спікер та перший віце спікер ВР. Вони пішли на лікарняний, через що протягом 3-4 днів обов’язки голови держави виконувала віце спікерка ВР Олена Кондратюк.

7 жовтня 2021 року Дмитро Разумков був відкликаний з посади голови Верховної Ради. Постановою ВР від 8 жовтня 2021 року 261 голосами (при 3 голосах проти, 63 тих, що утрималися та 29 не голосували) Руслана Стефанчука було відкликано з посади першого віце-спікера та обрано п'ятнадцятим головою Верховної Ради. Засідання вела заступник голови ВР Олена Кондратюк. 

Після початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022 Олена Кондратюк веде активну дипоматично-парламентську діяльність, адвокатуючи інтереси України в парламентах інших країн. І робить це вельми успішно.

Громадська діяльність

Активна учасниця Євромайдану. З перших днів протестів постійно перебувала на Майдані, надаючи організаційну та матеріальну допомогу протестувальникам, брала безпосередню участь у роботі штабу Євромайдану – координувала роботу прес-центру та інформаційного центру.

До роботи у складі ВР ІХ скликання Кондратюк стала автором 91 законопроекту: у VI скликанні – 29 (13 стали законами), у VII скликанні – 28 (3 стали законами), у VIII скликанні – 34 законопроекти (5 із яких стали законами). Відвідала 86% пленарних засідань, зробила 29 депутатських запитів та 31 раз виступила у парламенті.

Спільно із колегами, у грудні 2011 року заснувала міжфракційне депутатське об'єднання “Рівні можливості”. У складі об'єднання Кондратюк займалася організацією форумів для залучення жінок до громадських організацій, політичних та соціальних проектів. Учасниці депутатського об'єднання зокрема відзначали, що 75% жінок-держслужбовців в Україні не мають керівних посад.

За даними аналітичної системи YouControl, Олена Кондратюк є одним із засновників громадської організації “Український жіночий конгрес” (ЄДРПОУ 42013918).

Є членом ГО “Асоціація випускників “Аспен-Україна” (ЄДРПОУ 37313251).

1 листопада 2018 року було введено російські санкції проти 322 громадян України, включаючи Олену Кондратюк.

4 грудня 2021 року  на 14-му благодійному вечері Українського католицького університету (УКУ), який відбувся у київському готелі InterContinental було зібрано 22 млн гривень. Гостями вечора стали народна артистка України Ада Роговцева, віце-спікерка ВР Олена Кондратюк із чоловіком Олександром Богуцьким, колишній заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, ексміністр оборони Андрій Загороднюк, відомий бізнесмен та спонсор партії “Голос” Томаш Фіала, народні депутати та керівники державних агентств. УКУ щорічно влаштовує збір коштів на потреби студентів та викладачів навчального закладу. З 2007 року подія об'єднує відомих бізнесменів та впливових державних діячів.

У 2022 році Олена Кондратюк увійшла до Наглядової ради БО “Благодійний фонд “Слава Україні” (ЄДРПОУ 44693184).

У червні 2022 року Олена Кондратюк заснувала та очолила БО “Благодійний фонд “Український дім мрії” (ЄДРПОУ 44859676).

У липні 2020 року Олена Кондратюк стала однією з засновниць ГО “Ні корупції” (ЄДРПОУ 43723097). Керівником та одним з засновників цього ГО є Євген Соляник, активіст “Радикальної партії Олега Ляшко” та його колишній депутатський помічник.

Хобі, захоплення

Бігає 10-кілометрові кроси.

Домашній вихованець – вест хайленд уайт тер'єр.

Регалії та нагороди

Вісім років поспіль Олена Кондратюк посідає провідні місця у рейтингу “100 найвпливовіших жінок України” по версії журналу “Фокус”.

Нагороджена іменною зброєю (МВС) – пістолетом "Форт 9".

Указом Президента Володимира Зеленського від 23 серпня 2021 року №406/2021 за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-х роковин незалежності України Олена Кондратюк нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Зв'язки, активність, скандали

У 2012 році видання "Чесно" звинувачувало Олену Кондратюк у приховуванні даних про своїх помічників-консультантів, біографії та депутатських приймалень. Також, за  даними “Української правди”, на виборах 2012 року Віктор Пінчук мав комунікаторів у кожній із великих партій, які потрапили до парламенту. “УП” вважала, що у “Батьківщині” таким комунікатором була Олена Кондратюк.

У травні 2013 року Олена Кондратюк серед інших членів комітету з питань свободи слова та інформації ВР VII скликання підтримала звернення його голови Миколи Томенка до тодішнього міністра внутрішніх справ Захарченка з приводу побиття журналістки “5 каналу” Ольги Сніцарчук та фотокореспондента “Комерсанта” Владислава Соделя, після якого ім'я одного з учасників подій – Вадима Тітушка, стало загальним.

27 лютого 2018 року депутати ВР VIII скликання Ірина Фріз (фракція “БПП”, №30 за списком партії), Олена Кондратюк, Ірина Геращенко (з 27.11.2014 по 14.04.2016 – фракція “БПП”, №9 за списком партії, з 14.04.2016 – перший заступник голови ВР) та Марія Іонова (фракція “БПП”, №23 за списком партії) звернулися (депутатський запит №817) до Київського міського голови Віталія Кличка з проханням розглянути питання про перейменування у рамках декомунізації вулиці Семашка у Києві на вул. Мирослава Поповича.

У грудні 2018 року портал "Слово та справа" проаналізував відповідальність нардепів ВР VIII скликання з погляду виконання передвиборчих обіцянок. За підрахунками журналістів, за час своєї каденції народний депутат Кондратюк дала 35 обіцянок, 13 із яких виконала (37%), а 6 – провалила.

7 лютого 2020 року на сторінці у соцмережі Facebook Олена Кондратюк розповіла про своє бачення земельної реформи, впровадження якої понад рік збурювали парламент і все суспільство. “За яку земельну реформу я віддала б свій голос? Той, де в центрі уваги селянин, малий та середній фермер, а не лише великі агрохолдинги та місцеві феодали. Той самий фермер, який живе і працює на своїй землі, знає як це робити, дбає про неї, любить свою роботу, хоче адекватну винагороду за свою працю, а головне хоче, щоб до його праці ставилися з повагою! Нам потрібний європейський досвід. Для того, щоб запустити реальний обіг землі сільськогосподарського призначення, а не базар, треба, щоб держава подбала про умови для створення та розвитку реального дрібного фермерства. Це має бути комплексна державна програма (серед перших дій – це доступні кредити). Тільки після того, коли кількість таких господарств становитиме не менше 1,5-2 млн (а це насамперед і працевлаштування населення – особливо актуальне тепер!), можна запускати оборот”, – написала віце-спікер.

У липні 2020 року під час розгляду законопроекту "Про вищу освіту" у сесійній залі ВР IX скликання стався конфлікт між депутатами із фракцій "Європейська солідарність" та "Слуги народу". Згодом у "ЄС" заявили, що народний депутат Андрій Мотовиловець підняв руку на депутатку Марію Іонову (фракція “ЄС”, №23 за списком партії), хоча жодних відеопідтверджень цього не знайшлося. Заступник голови ВР Олена Кондратюк звернулася до Регламентного комітету ВР із вимогою розглянути неетичну поведінку депутата Мотовиловця через застосування ним сили до депутата Іонової. Через тиждень після інциденту Мотовиловець з парламентської трибуни вибачився перед Марією Іоновою через те, що "торкнувся її руки".

31 жовтня 2020 року на сторінках KВ, Олена Кондратюк написала: “Після результатів місцевих виборів, які яскраво засвідчили про  зменшення підтримки  влади і необхідності повернення довіри до рішень влади, Конституційний Суд оголосив про рішення, яке прямо веде країну до політичної кризи – адже пряма атака на антикорупційні органи тільки юристам виглядає як повернення прямої простої конституційної логіки, а людям – як повну непідконтрольність чиновників, загострити політичну ситуацію і прискорити нові вибори в інтересах реваншистів, які піднімають голови... нова гра емоціями – чесно не чесно – віддаляє нас від іншої більш важливої теми – фахово не фахово, замінюючи закони політичною доцільністю. Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року КСУ оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю та перевірки декларацій, відкритого цілодобового доступу до реєстру декларацій, проведення моніторингу способу життя, а також низку положень закону "Про запобігання корупції".

24 листопада 2020 року віце-спікерка ВР Олена Кондратюк висловила сподівання, що робоча група ВР, яка шукає законодавчий вихід з конституційної кризи та шляхи відновлення антикорупційного законодавства, представить свої законопроекти суспільству та парламенту до 1 грудня поточного року. При цьому Кондратюк згодна з рішенням групи працювати поки що у закритому режимі – мовляв, так у виняткових випадках роблять і в Європі.

Скасувати скандальне рішення КСУ та припинити повноваження його суддів Президент Зеленський хотів через ВР, але голосів за внесений до Ради президентський законопроект, за наявними даними, у “Слуги народу” не вистачало. 

24 серпня 2021 року ВР 257 голосами народних депутатів (за необхідних 226) ухвалила за основу законопроєкт Президента Володимира Зеленського про великий Герб України, який доповнює Малий Герб – Тризуб. Ескіз герба викликав дискусії, але вони не вплинули на результативне голосування.

"Слуг народу" у голосуванні "за" традиційно підтримала "Довіра" та половина ситуативної  групи парламентської підтримки “За майбутнє”, а також половина фракції "ВО "Батьківщина" (Юлія Тимошенко була відсутня). Голосували за основу, серед інших, тодішній голова ВР Дмитро Разумков та перший віце-спікер Руслан Стефанчук. Віце-спікер Олена Кондратюк не голосувала.

27 вересня 2021 року тодішній спікер ВР Дмитро Разумков, вийшовши з самоізоляції внаслідок COVID-19, зібрав голів фракцій, щоб обговорити ситуацію з ухваленням законопроекту Володимира Зеленського №5599 (т. зв. "антиолігархічний закон"). Джерела KВ у ВР зазначили, що на зустрічі не було першого віце-спікера Руслана Стефанчука та віце-спікерки Олени Кондратюк.

У жовтні 2021 року віце-спікерка ВР Олена Кондратюк на засіданні погоджувальної ради звернула увагу на необхідність продовження кінцевого терміну подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності компаній, який витікав 21 жовтня. Відповідний законопроект №5807 був прийнятий 8 жовтня, у зв'язку з чим на своїй сторінці у соцмережі Facebook вона написала: “Сьогодні Верховна Рада ухвалила законопроект 5807, який переносить подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників до Реєстру ще на 9 місяців.Дякую авторам законопроекту! А також усім, хто прислухався до здорового глузду та проголосував за ухвалений загалом закон (...) І давайте не створювати громадянам проблеми, а вирішувати їх! Насамперед це стосується монобільшості та підготовки якісних законів, тому що спочатку створюють проблему законом, приймаючи його, а потім вирішують іншим!”.

6 вересня 2022 року спікер ВР Руслан Стефанчук, перший віце-спікер Олександр Корнієнко та заступниця голови Ради Олена Кондратюк зареєстрували в парламенті проект постанови №7736 “Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах дії воєнного стану” яким пропонувалось встановити, що в період дії воєнного стану парламент працюватиме в режимі одного пленарного засідання, що триває до припинення чи скасування воєнного стану, натомість спікер Ради (а в разі його відсутності перший заступник чи заступниця)  не закриватиме засідання, а оголошуватиме про перерву в ньому. Дату та час продовження засідання оголошує спікер ВР, а також, за потреби, визначає спосіб голосування народних депутатів. Погоджувальну раду за необхідності скликатиме спікер або його заступники під час виконання ним обов'язків голови парламенту. Засідання комітетів Ради будуть проводится у встановленому порядку, які проводяться невідкладно під час перерви у пленарному засіданні парламенту. 

Відповідний закон було прийнято 6 вересня та 9 вересня 2022 року та оприлюднено у ЗМІ після підписання Президентом. Прийняття закону має певні юридичні колізії, наприклад: 3 лютого 2023 року більшість фракцій ВР ІХ скликання позбавила народного депутата Гео Лероса (№23 за списком партії “СН”, до 1 вересня 2020 року – член однойменної фракції, наразі – позафракційний), відомого своїм прямим конфліктом з Президентом Зеленським та його Офісом, можливості приймати участь у роботі Ради до кінця пленарного засідання, яке в умовах воєнного часу триває з перервами, не закриваючись. 

19 вересня 2023 року Русланом Стефанчуком, його першим заступником Олександром Корнієнком та віце-спікеркою Оленою Кондратюк було офіційно  внесено до ВР проєкт постанови №10070 про відкликання народного депутата Нестора Шуфрича (ДГ “Платформа за життя та мир”, №7 за списком згодом забороненої судом партії “Опозиційна платформа – За життя”) з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова внаслідок підозри у державній зраді й утримання під вартою.

21 листопада 2023 року 310 народних депутатів підтримали проект постанови №10275 “Про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні” внесеної членами президії парламенту – головою Стефанчуком, його першим заступником Олександром Корнієнком та віце-спікеркою Оленою Кондратюк, а також та лідерами парламентських  фракцій та груп.

Наголошуючи, що свідоме і цілеспрямоване вбивство голодом мільйонів українців було ще одним інструментом геноциду Українського народу російським імперіалізмом, який і досі не змінив своєї мети – знищення України і Українського народу”, парламентарії вшанували пам’ять співвітчизників, які стали жертвами Голодомору в Україні, вчиненого злочинним комуністичним тоталітарним режимом у 1932-1933 роках.

А сучасникам нагадали, що широкомасштабна, нічим не спровокована агресія рф проти України – це продовження тої самої споконвічної російської політики – “геноцидної імперської політики, метою якої є покарання українців за прагнення розбудовувати сучасну успішну демократичну державу, за цивілізаційний вибір – бути частиною Об’єднаної Європи”.

29 січня 2024 року у дописі в соцмережі Facebook віце-спікерка ВР Олена Кондратюк закликала до розробки комплексного закону, який регулюватиме допоміжні репродуктивні технології в Україні. Реагуючи на історію про вдову, якій не дозволили використати біоматеріал свого загиблого на війні чоловіка для зачаття дитини, Кондратюк зазначила, що це наслідок того, в якому кінцевому вигляді був ухвалений законопроект №8011 про право учасників війни на посттравматичне батьківство. Вона пояснила, що під час голосування законопроекту у другому читанні та в цілому було внесено поправку голови парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького, яка обмежила право на користування біоматеріалами. “Мені шкода, що в цей день мене не було в залі – ми якраз проводили 7-ий Український Жіночий Конгрес, на якому обговорювали і питання репродуктивних можливостей також…” – сказала заступниця голови ВР і також повідомила, що разом з колегами вносить правку, яка скасує посмертну утилізацію біоматеріалів.

7 лютого 2024 року ВР виправила норму закону №10448 щодо військовослужбовців в частині забезпечення їх права на біологічне батьківство (материнство). Відповідно до внесених змін, тепер заморожені репродуктивні клітини загиблих воїнів безкоштовно зберігатимуть протягом трьох років. 

Також Олена Кондратюк першою з політиків повідомила про те, що відшито першу партію жіночої військової форми для ЗСУ. Ініціаторками створення військової форми для жінок стали дві волонтерки - Наталія Русяєва (дизайнер і швачка) та Євгенія Русяєва (маркетологиня).

Доходи, майно

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

Відповідно до даних декларації, з 2000 року Олена Кондратюк та Олександр Богуцький володіли квартирою у Києві площею 82,8 кв. м на правах спільної власності.

З 2001 року Олена Кондратюк мала невідокремлену частку у спільній власності з батьками та сестрою у Львівській квартирі площею 62,9 кв. м.

З 2003 року Олександр Богуцький мав невідокремлену частку у спільній власності з Андрієм Богуцьким та Тетяною Богуцькою у львівській квартирі площею 43,6 кв. м.

Крім того, Олена Кондратюк в селі Таценки Обухівського району Київської області володіла: з 2009 року – двома земельними ділянками 4020 кв. м та 1450 кв. м, а також з вересня 2015 року – житловим будинком 673,5 кв. м. 

У якості цінного рухомого майна Олена Кондратюк зазначила: 

• з 2006 року – набір прикрас дорогоцінного металу з дорогоцінним камінням: сережки, кулон та каблучку;

• з 2008 року – жіночу сумку Hermes International; 

• з 2009 року – жіночий годинник  Vacheron Constantin;

• з 2010 року  – ікона Святого Миколая XVIII ст. (навпіл у сумісний власності з Олександром Богуцьким);

• з 2011 року – годинник Rolex oyster perpetual;

• з невизначеної дати – два браслети з дорогоцінних металів.

Транспортними засобами володів тільки Олександр Богуцький: з 2010 року легковим універсалом BMW X3 та з 2014 року – Mazda універсал CX 5. Обидва автомобілі випущені у рік придбання.

У декларації за 2015 рік Олена Кондратюк зазначила, що є власницею та кінцевим бенефіціаром у ТОВ “Піар-агентство “Радник” (код ЄДРПОУ та дата набуття права власності не вказані).

По результатам 2015 року Олена Кондратюк отримала 1 млн 457 тис. 9  гривень: 76 тис. 450 грн – депутатська зарплата, 80 тис. 559 грн – виплати для депутатських повноважень та 1 млн 300 тис. грн – дивіденди.

Олександр Богуцький заробив 3 млн 785 тис. 218 гривень: 1 млн 316 тис. 751 грн – зарплата, 340 тис. 507 грн – від надання майна в оренду, 1 млн 490 тис. 99 грн – доходи з джерел за межами України, 156 тис. 566 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк” та 481 тис. 295 грн – відсотки в ПАТ “Укрсоцбанк”.

Наприкінці 2015 року кошти на банківських рахунках зерігав тільки Олександр Богуцький: 498 тис. 455 доларів та 8 тис. 106 євро. Його готівкові накопичення склали: 750 тис. доларів, 150 тис. євро та 300 тис. гривень.

Олена Кондратюк зберігала кошти тільки у готівці: 280 тис. доларів та 50 тис. євро.

У жовтні 2015 року Олена Кондратюк увійшла до ТОП-5 рейтингу мільйонерок ВР за рейтингом “24 канали”.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2016 рік.

У декларації за 2016 рік ніяких корпоративних прав за Оленою Кондратюк вже не рахується.

У 2016 році Олена Кондратюк отримала 653 тис. 519  гривень: 148 тис. 648 грн – депутатська зарплата, 169 тис. 871 грн – виплати для виконання депутатських повноважень, 300 тис. грн – дивіденди та 35 тис. грн – від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.

Олександр Богуцький заробив 5 млн 575 тис. 476 гривень: 1 млн 525 тис. 218 грн – зарплата, 327 тис. 352 грн – від надання майна в оренду, 3 млн 139 тис. 676 грн – доходи з джерел за межами України, 143 тис. 766 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк”, 415 тис. 504 грн – відсотки в ПАТ “Укрсоцбанк” та 23 тис. 960 грн – зарплата за сумісництвом.

Наприкінці 2016 року кошти на банківських рахунках, як і раніше, зберігав тільки Олександр Богуцький: 1 млн 44 тис. 389 доларів та 16 тис. 101 євро. Його готівкові накопичення склали: 350 тис. доларів, 150 тис. євро та 200 тис. гривень.

Зміни розміру готівкових накопичень Олени Кондратюк не відбулись.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2017 рік.

У 2017 році Олена Кондратюк оформила право оренди депутатської приймальні площею 20 кв. м, що належить ТОВ “Сіті Інвест буд” (ЄДРПОУ 33101228).

У 2017 році Олена Кондратюк отримала 494 тис. 842 гривні: 242 тис. 17 грн – депутатська зарплата та 252 тис. 825 грн – виплати для виконання депутатських повноважень, 

Олександр Богуцький заробив 6 млн 681 тис. 2 гривні: 1 млн 621 тис. 539 грн – зарплата в ТОВ “Міжнародна комерційна телерадіокомпанія”,  318 тис. 880 грн – від надання майна в оренду, 3 млн 274 тис.109 грн – доходи з джерел за межами України (Starlight Media Limited, Nicosia, Cyprus, ід. код HE190860) , 9 тис. 784 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк”, 585 тис. 389 грн – відсотки в ПАТ “Укрсоцбанк”, 14 тис. 680 грн – зарплата за сумісництвом у ТзОВ “ТВ-Холдінг”, 849 тис. 631 грн – відсотки в “Ощадбанку” та 6 тис. 990 грн – зарплата сумісника в ДП “Національний Центр Олександра Довженка”.

Наприкінці 2017 року кошти на банківських рахунках, як і раніше, зберігав тільки Олександр Богуцький: 1 млн 44 тис. 389 доларів та 16 тис. 101 євро. Його готівкові накопичення склали: 350 тис. доларів, 150 тис. євро та 200 тис. гривень.

Зміни розміру готівкових накопичень Олени Кондратюк не відбулись.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2018 рік.

У 2018 році подружжя позбулося часток спільної власності у львівських сімейних квартирах батьків: Олена Кондратюк – площею 62,9 кв. м, на яку мала право з 2001 року та Олександр Богуцький  – 43,6 кв. м, на яку мав право з 2003 року.

Усі автомобілі в сім'ї депутата Кондратюк належали Олександру Богуцькому – : з 2014 року – Mazda універсал CX 5, з 2018 року – BMW G02/X4 та Hyundai Tucson 2.0 Style AT. Усі авто випущені у рік придбання.

З 2018 року Олександр Богуцький мав 94 казначейські облігації Мінфіну України номіналом по 1000 грн кожна. Він же у 2018 році задекларував корпоративні права – 20% у ТОВ “Правобережна інформаційна компанія” (ЄДРПОУ 23971841, Львів), профіль – видання газет.

За 2018 рік Олена Кондратюк заробила 822 тис. 323 гривні: 399 тис. 543 грн – депутатська зарплата та 422 тис. 800 грн – відшкодування депутатських видатків. 

Дохід Олександра Богуцького становив 9 млн 384 тис. 698 гривень: 4 млн 41 тис. 86 грн – у ТОВ “МКТ” (ICTV), 327 тис. 300 грн – від надання майна в оренду Ігорю Усику, 3 млн 269 тис. 924 грн – від Starlight Media Limited,  6 тис. 623 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк”, 519 тис. 37 грн – відсотки в ПАТ “Укрсоцбанк”, 14 тис. 530 грн – зарплата за сумісництвом у ТзОВ “ТВ-Холдінг”, 625 тис. 439 грн – відсотки в “Ощадбанку, 565 тис. 800 грн – від продажу автомобіля, 14 тис. 859 грн – відсотки в АТ “Кредит Дніпро”.

До кінця 2018 року Олена Кондратюк зберігала 280 тис. доларів та 50 тис. євро – лише готівкою. Заощадження Олександра Богуцького склали: 163 тис. 782 гривні, 1 млн 239 тис. 538 доларів, 18 тис. 88 євро та 205 фунтів стерлінгів – на банківських рахунках, а також 450 тис. доларів, 150 тис. євро та 350 тис. гривень – готівкою.

На початку жовтня портал "LIGA.net" оприлюднив дані про зарплати народних обранців. За період з 29 серпня по 30 вересня 2019 року спікер Ради Дмитро Разумков отримав 50 тис. 500 гривень, лідеру “Голосу” Станиславу Вакарчуку виплатили 45 тис. 200 гривень, перший заступник спікера Руслан Стефанчук заробив 59 300 гривень, а віце-спікер Олена Кондратюк – 49 тис. 800 гривень.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2019 рік.

У 2018 році Олександр Богуцький продав автомобіль Mazda CX 5 (2014 р. в.) та у 2019 році став власником ще трьох облігації Мінфіну України номіналом по 1000 грн кожна, збільшивши їх загальну кількість до 97 шт.

За підсумками 2019 року Олена Кондратюк отримала 977 тис. 96 гривень: 516 тис. 56 грн – депутатська зарплата та 461 тис. 40 грн – відшкодування депутатських видатків. 

Дохід Олександра Богуцького становив 11 млн 755 тис. 767 гривень: 2 млн 344 тис. 57 грн – у ТОВ “МКТ” (ICTV), 75 тис. 780 грн – від надання майна в оренду Ігорю Усику, 2 млн 999 тис. 996 грн – від Starlight Media Limited, 3 тис. 177 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк”, 198 грн – відсотки в ПАТ “Укрсоцбанк”, 14 тис. 317 грн – зарплата за сумісництвом у ТзОВ “ТВ-Холдінг”, 902 тис. 285 грн – відсотки в “Ощадбанку, 392 тис. грн – від продажу автомобіля, 64 тис. 177 грн – відсотки в АТ “Кредит Дніпро”, 3 млн 631 тис. 51 грн – зарплата в ТОВ “СЛМ-новини”, 980 тис. 565 грн – відсотки в “Альфа-банку”, 146 тис. 674 грн – відсотки по облігаціях Мінфіну, 146 грн – за донорство, 201 тис. 344 грн – від надання майна в оренду гр. Михайлу Аніщенко.

До кінця 2019 року заощадження Олени Кондратюк не змінились. Заощадження Олександра Богуцького склали: 446 тис. 472 гривні, 1 млн 930 тис. 461 долар, 14 тис. 469 євро та 6 тис. 611 фунтів стерлінгів – на банківських рахунках, а також 131 тис. доларів, 150 тис. євро та 300 тис. гривень – готівкою.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2020 рік.

2020 року Олена Кондратюк орендувала в Києві ще одну приймальню – нежитлове приміщення площею 22,3 кв. м, що належить ТОВ "Хаттбудсервіс". Олександр Богуцький збільшив кількість облігацй Мінфіну до 99 од.

У складі корпоративних прав Олександра Богуцького з'явилися ще 25% у ТОВ “24СКЛАД” (ЄДРПОУ 43760537, Київ), профіль – надання в оренду машин, обладнання та товарів.

2020 року Олена Кондратюк отримала 1 млн 53 тис. 536 гривень: 549 тис. 56 грн – депутатська зарплата та 504 тис. 480 грн – відшкодування депутатських видатків. 

Дохід Олександра Богуцького становив 27 млн ​​324 тис.149 гривень: 4 млн 247 тис. 621 грн – у ТОВ “МКТ” (ICTV), 5 млн 685 тис. 533 грн – в ТОВ “Старлайт медіа”, 3 тис. 028 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк”, 14 тис. 487 грн – зарплата за сумісництвом у ТзОВ “ТВ-Холдінг”, 746 тис. 915 грн – відсотки в “Ощадбанку, 14 млн 949 тис. 989 грн – зарплата в ТОВ “СЛМ-новини”, 1 млн 211 тис. 534 грн – відсотки в “Альфа-банку”, 142 тис. 282 грн – відсотки по облігаціях Мінфіну, 146 грн – за донорство, 322 тис. 614 грн – від надання майна в оренду гр. Михайлу Аніщенко.

До кінця 2020 року Олена Кондратюк зберігала 270 тис. доларів США та 50 тис. євро – тільки готівкою. Заощадження Олександра Богуцького склали: 798 тис. 280 гривень, 1 млн 614 тис. 666 доларів, 18 тис. 346 євро та 40 фунтів стерлінгів – на банківських рахунках, а також 10 тис. доларів, 100 тис. євро та 250 тис. гривень – готівкою. Як позичені ТОВ "Таврійські ігри" він показав 29 млн. 805 тис. 650 гривень.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2021 рік (подана 29 січня 2024 року).

У 2021 році Олена Кондратюк депутатські приймальні: 20 кв. м (з 2017 року) та  22,3 кв. м (з 2020 року) вже не орендувала.

У грудні 2021 року Олександр Богуцький став власником нежитлового приміщення площею 1475 кв. м та машиномісця (паркомісця) площею 129 кв. м.

Також він додатково (до існуючих 99 шт.) придбав ОВДП Мінфіну: 249 шт. номіналом 28 тис. 450 грн за кожну, 110 шт. по 26 тис. 844 грн, 4820 шт. по 1000 грн, та 250 шт. по 27 тис. 230 грн. Також Богуцький став тримачем 220 тис. облігацій  EMIS Finance BV Netherlands номіналом по 26 грн за кожну.

За 2021 рік Олена Кондратюк отримала 1 млн 180 тис. 308 гривень: 635 тис. 508 грн – депутатська зарплата та 544 тис. 800 грн – відшкодування депутатських видатків. 

Дохід Олександра Богуцького становив 37 млн 818 тис. 240 гривень: 21 млн 808 тис. 740 грн – зарплата в ТОВ “СЛМ-новини”, 745 тис. 883 грн – зарплата і 5 тис. 618 грн – додаткове благо в ТОВ “МКТ” (ICTV), 254 тис. 741 грн – відсотки у “Сенс-Банку”, 13 млн 420 тис. 468 грн – в ТОВ “Старлайт медіа”, 15 тис. 048 грн – зарплата за сумісництвом у ТзОВ “ТВ-Холдінг”, 12 тис. 956 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк”, 378 тис. 15 грн – відсотки за ОВДП, 326 тис. 808 грн – від надання майна в оренду гр. Михайлу Аніщенко, 745 тис. 205 грн – відсотки в “Ощадбанку та 104 тис. 758 грн – відсотки від Liechtensteinische Landesbank Austria Vienna.

До кінця 2020 року Олена Кондратюк зберігала 100 тис. гривень, 280 тис. доларів та 50 тис. євро – тільки готівкою. Заощадження Олександра Богуцького склали: 8 млн 934 тис. 360 гривень, 1 млн 59 тис. 371 долар та 11 тис. 193 євро – на банківських рахунках, а також 390 тис. доларів, 100 тис. євро та 900 тис. гривень – готівкою.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2022 рік (подана 30 січня 2024 року).

У 2022 році Олександр Богуцький був тримачем ОВДП: 2000 шт. номіналом по 1000 грн за кожну, 100 шт. по 29 тис. 255 грн та 200 шт.по 36 тис. 569 грн. Також він тримав 220 тис. облігацій EMIS Finance BV Netherlands номіналом по 26 грн за кожну.

За 2022 рік Олена Кондратюк отримала 1 млн 2 тис. 951 гривню: 524 тис. 118 грн – депутатська зарплата та 478 тис. 833 грн – відшкодування депутатських видатків. 

Дохід Олександра Богуцького становив 36 млн 199 тис. 780 гривень: 6 млн 71 тис. 841 грн – зарплата сумісника в ТОВ “СЛМ-новини”, 12 млн 666 тис. 700 грн – зарплата і 4 тис. 482 грн – додаткове благо в ТОВ “МКТ” (ICTV), 2 млн 450 тис. 291 грн – відсотки у “Сенс-Банку”, 12 млн 733 тис. 395 грн – в ТОВ “Старлайт медіа”, 1 млн 269 тис. 443 грн – відсотки за ОВДП, 12 тис. 277 грн – зарплата за сумісництвом у ТзОВ “ТВ-Холдінг”, 65 тис. 98 грн – відсотки в АТ “ОТП Банк”, 402 тис. 191 грн – від надання майна в оренду гр. Михайлу Аніщенко, 166 тис. 471 грн – відсотки в “Ощадбанку” та 357 тис. 591 грн – відсотки в АТ “Банк Кредит-Дніпро”.

До кінця 2020 року Олена Кондратюк зберігала 1 млн 16 тис. 871 гривню на банківських рахунках, а також 100 тис. доларів та 50 тис. євро – готівкою. Заощадження Олександра Богуцького склали: 18 млн 548 тис. 506 гривень, 2 млн 106 тис. 141 долар та 20 тис. 25 євро  – на банківських рахунках, в тому числі у Liechtensteinische Landesbank (Vienna Austria) та PKO Bank Polski (Warsaw Poland) також 90 тис. доларів, 100 тис. євро та 500 тис. гривень – готівкою.

Донька, Юстина зберігала 17 тис. 501 фунт стерлінгів на банківському рахунку у LLOYDS BANK (London).

Останнє оновлення: 19.02.2024 року

Фото: колаж KВ

КиївВлада