Володимир Мухін: “Сподіваюся, у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені в 10 разів”

Фактично 2,5 роки тому наглядачем від держави за рибним господарством столичного регіону став Київський рибоохоронний патруль. Сьогодні в його віданні майже 180 тис. га водойм Київщини, на яких він повинен протидіяти браконьєрству, здійснювати нагляд за рибним промислом та сприяти відновленню іхтіофауни. Як працюється інспекторам на водоймах Києва та області, скільки вони фіксують порушень та які хабарі їм пропонують у першій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін.

Порушення і порушники

KV: Скільки на водоймах Києва і області Київський рибоохоронний патруль вже зафіксував порушень?

Володимир Мухін: За 2,5 роки роботи нашого патруля проведено 4,5 тисячі рибоохороних рейдів і виявлено понад 9 тисяч правопорушень у сфері водних біоресурсів. Близько 2,9 тисяч протоколів складено саме по грубим порушенням, наслідком яких є масове знищення риби.

За поточний рік вже проведено біля 1,9 тисяч рейдів і виявлено біля 3,3 тисяч правопорушень, з них грубих - 936. Нами було вилучено 1 460 сіток, 59 - колючих, отруйних та вибухових знарядь лову, 3 - електровудки та 3 знаряддя лову підводних мисливців. Підводне полювання прирівнюється до любительского і має певні обмеження - забороняются прилади автономного дихання та акваланги. Вилов риби у такий спосіб можна робити лише на затримці дихання. Також зберігається добова норма вилову - не більше 3 кг риби на людину.

Досить часто нам повідомляють рибалки про встановлені сітки. Але визначити чиї вони - у більшості випадків неможливо. Вони нами вилучаються по актах безгосподарського майна. Тільки з початку поточного року складено 355 таких актів, за якими вилучено 739 сіток. Також за 2018 рік затримано 222 транспортних засоби.

KV: Які саме порушення Київський рибоохоронний патруль фіксує найчастіше?

В.М.: Вилов риби у заборонених місцях. Наприклад, з 1 листопада введено заборону вилову риби на зимувальних ямах. Такі ж сезонні обмеження вводяться на час нересту з 1 квітня. Риболовля заборонена цілий рік у верхньому б'єфі Київської ГЕС на відстані ближче ніж 500 метрів. А також на нижньому б'єфі - на відстані 5 км вниз за течією до острова Великий, що на межі Києва та Київської області неподалік Вишгородського району. Незважаючи на заборони вилов риби все ж таки здійснюють. Це не вважається грубим порушенням. Але порушнику загрожує не тільки штраф. Він буде зобов'язаний також компенсувати нанесені ним збитки рибному господарству.

Читайте: Киевский рыбоохранный патруль напомнил о запрете на ловлю рыбы в пределах зимовальных ям с 1 ноября

Якщо говорити про грубі порушення, то тут найчастіше документуються порушення з використанням сіткоснастевих матеріалів. Це сітки, павук, ятір, бредень. Вони використовуються у різних умовах - на мілководді, течії. Сітки можуть бути вічком різного розміру. Наприклад, для дрібної риби використовують вічко 20-30 мм, для крупних особин, коли на течії ловлять, наприклад, товстолоба, - до 130 мм.

Також часто браконьєри під час нерестового періоду або зараз на зимувальних ямах проводять вилов риби методом багріння. За допомогою, так званих, драчів з важким грузилом і впаяним в нього трійником великих розмірів вони не тільки виловлюють будь-яку рибу, включаючи ту, що заборонена до лову, а й дуже багато риби пошкоджують. Адже поки одна рибина зачепиться - драчі пошкодять, ще як мінімум, дві-три. Поранена риба потім хворіє і в подальшому гине.

Крім сіток і колючих знарядь лову на Київщині неодноразово фіксувалося використання електровудки. Кількість таких фактів не дуже велика, бо досить часто електровудки скидають у воду. Цього року був безпрецедентний випадок у верхів'ї Київського водосховища. Ми помітили, що вже їдучи на рибоприймальний пункт промисловик використовував електровудку і за допомогою електроімпульсів виловлювали сома. Цю вудку порушник встиг викинути у воду. Майже десяток підводних мисливців відгукнулися на наше прохання допомогти з пошуком і фактично добу пірнали. Вудку знайшли, порушення ми задокументували, електровудку вилучили. В результаті суд зобов'язав порушника сплатити штраф і компенсувати збитки нанесені рибному господарству. Реально цифри незначні. Сума штрафу - 340 гривень. Збиток був оцінений трохи більше 11 тис.грн (ми виявили три особини сома). Додатково порушнику присуджено сплатити біля 14 тис. грн за проведені нами експертизи.

Особливістю цього випадку є те, що порушником визнана фізична особа, яка безпосередньо використовувала пристрій. Але те, що ця людина є найманим працівником так званого промисловика (мав посвідчення ланкового і старшого рибалки), враховано не було. Тому ми звернулися до суду щодо анулювання дозволу цього підприємства на використання біоресурсів у зв'язку з систематичним, в тому числі грубим, порушенням правил рибальства і законодавства про охорону навколишнього середовища.

Через використання електровудки багато риби гине, а іншій завдається непоправна шкода. Довгострокова дія електричного імпульсу призводить до зниження природного відтворення. При високій частоті імпульсів показник може досягати 70%. Також ці імпульси негативно впливають і на інші біоресурси. Їх вплив можна прирівняти до катастрофи локального значення у екосистемі тої чи іншої водойми.

KV: Але кількість таких порушень на водоймах столиці і столичного регіону щорічно зменшується?

В.М.: Щороку ми виявляємо різну кількість порушень. Динаміка йде як вверх, так і вниз. Наприклад, у цьому році, порівняно з попереднім, спостерігаємо зниження кількості порушень. Але у структурі правопорушень коливань майже не спостерігається. З року в рік біля 40% приходиться на грубі порушення.

№	Показник	2016 рік	2017 рік	9 міс. 2018 року
1	Всього порушень	652	3 966	3281
2	Грубі порушення	249	1 437	936
3	Порушення користувачів водних біоресурсів (промисловиків)	56	90	83

Ми хочемо бачити реальну картину, тому не женемося за показниками. Раніше вимагали статистику, а, отже, було багато надування показників. Наприклад, вилучалася  інспектором одна сітка, скажімо, розміром 100 метрів. Він її різав на 5 частин і робив 5 актів. Навіть були випадки, коли інспектор складав протоколи на мерців, а потім сам за них сплачував штраф по 170 грн.

KV: Хто наносить більшу шкоду браконьєрством - промисловики чи рибалки-любителі?

В.М.: Дати однозначну відповідь на це питання неможливо. По промисловикам ми бачимо статистику: скільки їх працює, скільки ними виловлюється риби, чи відповідає це науково-біологічному обґрунтуванню, бачимо сітки тощо.

За 2,5 роки нашої роботи ми почали виводити промисловий вилов з тіні за рахунок щоденного жорсткого контролю звітів. Саме завдяки йому забезпечено збільшення показників вилову по деяких періодах до 40%. І це не означає, що риби стало більше. Раніше був вислів “на інспектора клює”, тобто коли приїздив на рибоприймальний пункт інспектор, то у порівнянні з попереднім тижнем або місяцем саме у цей день улов збільшувався, інколи, і у 10 разів.

На жаль, незначний відсоток риби, яка виловлюється промисловиками, поки перебуває у тіні. Але цьому є дуже багато причин, які передували нашій роботі. Зокрема, у законодавстві ніде чітко не визначено, який має бути рибоприймальний пункт. Тільки зазначено, що це місце вигрузки та обліку водних біоресурсів. По факту, я бачу, що деякі рибоприймальні пункти знаходяться в очереті. До них приїзджають заробітчани, які ставлять сітки, вживають горілчані напої, а потім не можуть згадати, коли де і скільки сіток поставили.

Можу сказати, що у поточному році грубих правопорушень, на які промисловики йдуть свідомо, стало менше. При цьому, не грубі, я б навіть сказав, несвідомі порушення є, і за них теж сплачують штрафи. Йде мова, наприклад, про невірний запис у журналі або роботу без посвідчення рибалки.

Щодо рибалок-любителів такий аналіз провести важко. Їх реєстру немає. Ми не знаємо, скільки виловлюється ними риби. І я не здивуюся, якщо об'єми їх будуть більше промислових, адже за статистикою в Україні кожен третій рибалка-любитель. Щоб це привести у якийсь організований рух потрібні законодавчі зміни. Зараз така нормативна база опрацьовується. Ми пропонуємо, щоб всі любителі отримували посвідчення рибалки безкоштовно у електронному вигляді, а також сплачували щорічний внесок на зариблення. Сподіваюся, що найблищим часом Держрибагентство це систематизує і вийде до Міністерства аграрної політики та продовольства з ініціативою щодо законодавчих змін. Адже у країнах Європи людина немає права підійти до водойми з вудкою без посвідчення рибалки.

KV: Хто частіше з любителів займається браконьєрством - молодь або люди старшого покоління?

В.М.: Більшість люди старшого віку. Якщо людині 50 років, з яких 30 вона займається браконьєрством, їй важко відмовитися від цього промислу. Він нічого іншого не буде і не вміє робити. Нам якось один сказав: “поки не почнуть розстрілювати, я виловлював рибу сітками і буду виловлювати”. У цьому році ми затримали бабусю 89 років, яка самотужки на весловому човні під Московським мостом встановлювала сітку. Ми протокол навіть не складали. Провели роз'яснювальну бесіду, допомогли бабусі дістатися до берега. Вона обіцяла більше такого не робити, але до цього випадку кілька разів на місяц могла виходити. Мені здається, що це проблема держави, нашого економічного і соціального забезпечення осіб старшого віку.

Читайте: Рыбоохранный патруль в Киеве задержал 89-ти летнюю нарушительницу (видео)

Дуже важкий період у нас - весна, коли йдуть сезонні міграції риби у зв'язку з нерестом. У цей час браконьєри, як наркомани. Якщо почули, що десь пішла плотва з ікрою, яка майже на ціну золота, то їх нічого не зупиняє. А штрафи та вимоги компенсувати збитки, як правило, ні до чого не призводять. Коли виконавча служба за рішеннями суду накладає арешт на майно, то виявляється, що у них нічого немає.

Є певна категорія людей, яких змінити неможливо. Ми вилучаємо транспортні засоби та знаряддя лову. Це їх б'є економічно та зупиняє на короткий час. Але все рівно десь щось заробив, купив сітку і знову пішов на воду.

Був випадок, коли вночі на Десні ми побачили порушника. У нього були сітки, човен, мотоцикл. Проводимо затримання, виявляється дідусь понад 70 років віку з кардіо стимулятором і двома протезами. Ми сітку у нього вилучили. Але я не виключаю, що завтра він знову піде на цю річку і знову буде виловлювати сіткою.

KV: Як визначаються збитки, завдані природі Київщини незаконним рибним промислом?

В.М.: Якщо порушник - фізична особа, то збиток розраховується відповідно до затверджених такс за кожну незаконно виловлену рибину. Наприклад, карась оцінений в 17 гривень за рибину, плітка - 85 гривень, сом - 425 гривень, судак - 510 гривень. У нас був випадок, коли рибалка-любитель захопився і виловив 102 судака, загальною вагою 30 кг. Тобто середня маса рибини майже 300 г. Це молодь судака, яка ще не віднерестилась. Вона не представляє якихось гастрономічних і поживних цінностей. А завданий ним збиток рибному господарству становив 52 тис. гривень.

Якщо збитки нанесені користувачем - юридичною особою, яка виловлює рибу офіційно сітками, має квоту на вилов риби і спеціальний дозвіл, то збитки розраховуються за методикою іхтіологічної служби. Тут враховуються видовий склад, розмір, пром.повернення. Також по каскаду Дніпровських водосховищ для кожної водойми є свій певний коефіцієнт.

KV: Скільки штрафів сплатили та збитків компенсували порушники?

В.М.: Якщо порушення не грубе, то інспектор має право самостійно винести постанову про сплату штрафу. Людина сплачує штраф і надає нам підтверджуючу квитанцію. Більшість таких штрафів сплачуються. Наприклад, за 2017 рік за нашими постановами було накладено штрафів на суму 196 тис. гривень. На сьогодні, за ними сплачено 137 тис. гривень.

За постановами судів зовсім інша картина. Візьмемо той же 2017 рік. Було накладено штрафів на суму 324 тис. гривень, а стягнуто всього 48 тис. гривень.

№	Показник	2016 рік	2017 рік	9 міс. 2018 року
1	Накладено штрафів усього, грн	128 078	520 221	647 156
1.1	Штрафи, накладені за постановами судів, справ/грн	133 / 107 032	869 / 324 075	966 / 429 828
1.2	Штрафи, накладені за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн	177 / 21046	1503 / 196 146	1625 / 217 328
2	Стягнуто штрафів усього, грн	18921	185 164	286 565
2.1	Штрафи, стягнуті за постановами судів, справ/грн	2 / 850	130 / 48 025	328 / 122 957
2.2	Штрафи, стягнуті за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн	154 / 18071	1087 / 137 139	1 236 / 163 608

Така ж сама ситуація щодо компенсації завданих збитків: у 2016 році було нараховано 1 178 653,86 гривень збитків, сплачено - 4 949,8 гривень, у 2017 році нараховано 2 009 820,3 гривень збитків, сплачено - 99 887,5 гривень, у 2018 році нараховано 939 226,39 гривень збитків, сплачено - 209 646,51 гривень.

Кошти за завдані збитки рибному господарству за рішенням суду перераховуються у місцеві бюджети на відповідні рахунки за класифікацією “збитки завдані навколишньому середовищу”. Коли нами були встановлені такі збитки і кошти мали надійти до місцевих бюджетів, то я стикнувся з тим, що на місцях навіть не відкриті ці рахунки. Зараз за допомогою Київської облдержадміністрації ми зобов'язали відкрити ці рахунки.

KV: У Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду. Він передбачає збільшення штрафів. Чи доцільне його прийняття, якщо велика частина штрафів не сплачується?

В.М.: Так, доцільно. Цей документ передбачає підвищення штрафів у 10 разів. Якщо зараз мінімальний штраф становить 170 гривень, то після прийняття цього законопроекту він буде 1 700 гривень, а максимальний - 250 000 гривень. Також за грубі порушення або способи масового знищення риби зможуть покарати позбавленням волі до трьох років.

Не скажу, що всіх, але багатьох сьогоднішніх порушників такі штрафи примусять задуматися, чи варто займатися браконьєрством.

Сподіваюся, найблищим часом законопроект буде розглянуто Верховною Радою і вже у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені.

Хабарі та погрози

KV: Підвищення штрафів не буде підставою для всплеску хабарництва серед інспекторів рибоохоронного патруля?

В.М.: Навряд. Браконьєри і сьогодні часто намагаються підкупити працівників нашого патруля. Я особисто деякі, зафіксовані на відео спроби підкупу інспекторів, оприлюднював у мережі Фейсбук. При цьому жодного затримання, відкритої кримінальної справи, підозри інспектору або будь-якому нашому співробітнику за 2,5 роки не було.

Нами практично від початку здійснюється фото-, відеофіксація всіх порушень. Для цього кожна група обладнана персональними відеореєстраторами. Також ми зробили закриту групу в Telegram. Я зобов'язав кожного інспектора з місця події надсилати туди фото-, відеоматеріали, короткий опис і точку геолокації, де відбулася ця подія. Це зроблено для того, щоб була змога перевірити кожний випадок, а інспектори не робили хибних документувань.

KV: Скільки пропозицій хабарів задокументовано за час існування Київського рибоохоронної патруля?

В.М.: Такі факти ще не документувалися. На це є декілька причин. Коли людину попереджають, що її дії протизаконні та фіксуються на відео, вона відразу відмовляється від подальшого провокування інспекторів. Крім цього, коли інспектор перебуває на воді у човні за декілька кілометрів від берега, викликати оперативно-слідчу групу та свідків для документування події, як правило, просто фізично неможливо.

KV: Багато грошей пропонують інспекторам, щоб ті “не побачили” порушення?

В.М.: Те, що мені доповідають інспектори та я бачу з фото-, відеофіксації розмір “пропозицій” складає, як правило, 2-3 тис. гривень. Максимально - 5 тис. гривень.

KV: Якщо підкупити неможливо, то можна залякати. Часто інспектори Київського рибоохоронного патруля отримують погрози від браконьєрів?

В.М.: Часто. Нещодавно був випадок, коли під час здійснення рибоохоронних заходів на рибоприймальному пункті підприємцем-користувачем Канівського водосховища, неподалік м. Переяслав-Хмельницький, були висловлені відкриті погрози щодо насильства та пошкодження майна. Було здійснено фото-, відеофіксацію цих погроз, подана відповідна заява правоохоронцям та надані докази. Наразі кримінальне провадження триває. Я сподіваюся на об'єктивне розслідування.

Читайте: На Каневском водохранилище браконьеры угрожали рыбоохранному патрулю (видео)

Мені особисто погрожують. Іде тиск різноманітний: починаючи із дзвінків з анонімних номерів з погрозами “зустрінемо ввечері, арматурою голову проламаємо, коліна прострілемо” - до скарг на ім'я Президента, прем'єра, міністра АПК, МВД, скаржаться до СБУ, НАБУ, прокуратури та Управління поліції Київської області.

По скаргам вже неодноразово проводилися перевірки, мене викликали до слідчих органів. Однак жодна перевірка не підтвердила викладені в скаргах факти щодо зловживання службовим становищем та перевищення повноважень.

KV: Від кого йдуть погрози та тиск?

В.М.: Часто люди не бажають діяти від свого ім'я. Вони використовують псевдо громадські організації та громадських активістів для направлення всіляких скарг. Проте зрозуміло, що за цим стоять ті, кому довелося відмовитися від незаконного вилову риби через нашу роботу. Також допускаю, що на робітників Київського рибоохоронного патруля йде тиск від людей, які лобіюють певні інтереси у сфері рибного господарства.

KV: Погрози щодо фізичної розправи, які отримували інспектори, хоч раз справдилися?

В.М.: Були випадки, коли конфлікти виникали в момент документування правопорушень. Наприклад, в верхів'ях Київського водосховища (зона обслуговування Київського рибоохоронного патруля - Київське водосховище, у тому числі в адміністративно- територіальних межах Чернігівської області - KV) були нанесені тілесні ушкодження інспектору: незначне ножове поранення руки та струс мозку в результаті удару веслом. Наразі триває кримінальне провадження.

Досить часто порушники “йдуть в рукопашну” у зимовий період. Через годину як рибалка вийшов на кригу він, як правило, вже перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що зразу добавляє сміливості. І коли ми документуємо правопорушення, то знаряддя для рубання льоду іноді намагаються використати як холодну зброю.

Фото: KV

KиевVласть