четвер, 28 березня 2024 г.

Дерев’яна наука Миколи Бондарчука

Дерев’яна наука Миколи Бондарчука

“З дитинства я постійно щось вирізав звичайним складаним ножичком. І до дорослого віку навіть не здогадувався, що є інструменти для різьблення, як і сама професія – різьбяр. У людині щось закладено самою природою, і розвиток тих чи інших здібностей залежить від багатьох чинників. Не беруся це  пояснювати, у кожного своя доля,”- каже талановитий різьбяр з Рівненщини, автор скульптур в Ірпінському парку письменників Микола Бондарчук.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV 

Образотворчому мистецтву митець навчався у Луцькому педінституті. З 1983 року Микола Бондарчук — постійний учасник обласних, республіканських та всесоюзних виставок декоративно-прикладного мистецтва. Створив близько 200 авторських робіт, виконаних у різних видах різьблення. Серед яких - різьблені скульптури в парку Шевченка у місті Дубно, фігури Мойсея та Богдана Хмельницького у Золочеві, що на Львівщині, вирізьблені зі старих тополь, що вже відживали свій вік.

Серед робіт автора багато творів, що показують негативні сторони життя. “Має ж хтось і правду казати, – каже Микола Петрович. – Людина стає людиною тоді, коли починає боротися зі своїми, а також із суспільними вадами, гармонізуючи як свій внутрішній світ, так і суспільне життя навколо себе. В усі віки це було не просто і навіть небезпечно, однак, людство таки розвивається завдяки цьому”.

За словами автора, його роботи при нормальному догляді можуть стояти багато років. Коли вони вже повністю висихають їх покривають спеціальними  матеріалами, щоб вберегти від руйнування.

За фахом Микола Бондарчук - професійний різьбяр, який займається цією справою вже понад 24 роки, майстер і викладач різьби по дереву. Він є автором автором науково–популярного видання “Начизм”, низки краєзнавчих і мистецтвознавчих публікацій.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Восени минулого року мешканці Ірпіня побачили нові творіння автора, талантом якого були вражені після представлення його роботи у парку “Покровський” – ангела з дитиною на руках заввишки три з половиною метри. Тепер дітищами різьбяра прикрасили парк письменників в Ірпені. Це “семеро діток” для алеї молодих дарувань (так жартома назвали її самі письменники).

Скульптура “Письменник і вічність” присвячена майстрам слова. Скульптура виконана з деревини тополі висотою 280 см і діаметром 120 см. Це збірний образ письменника-мислителя, що йде крізь час і простір, несучи у книгах слово. Розгорнутий сувій пергаменту з початковими буквами слов’янської азбуки, огортаючи фігуру мислителя, ніби губиться у просторі космосу, в якому виростають нові світи.

Вже на основі цифрових технологій символічно показано час, плинність неповторних явищ, від писаного слова до сучасного, оцифрованого.

Фото: OLX

Скульптурна композиція наповнена символікою. Внизу лежать різьблені жорна часу, як каже народне прислів’я: “Божі жорна мелють повільно, але невблаганно”.

Кожен мистецький твір проходить випробовування часом. Зірка - символ неба, висоти, провідна зоря у темноті ночі, незнання. Перо і олівець – це ті чарівні палички, за допомогою яких вибудовують нові світи. Книги - символ знань, масове друкування книг стимулювало розвиток в усіх сферах людської діяльності.

Обличчя мислителя в задумі, ледь прикриті повіки очей, легка складка на лобі, прямі зрізи стамески чергуються шліфованою поверхнею. Рівновага між деталізацією та узагальненням сприймаються, як гармонійне завершення композиції.

Хлопчик у костюмі” ніби заховався під книгою, внизу напис:“Дай, Боже, розуму”. Знайома картина кожному школяру, який мріє, що одного дня знання з усіх на світі книжок самі перемістяться йому в голову.

Ось, уся в хмаринках, стоїть “Мрійниця”. Ноги на земній кулі, а думками десь у стратосфері, спершись ліктями на хмаринку, про щось замріялась. Цікаво, про що вона мріє? Можливо, Ірпінь, це таке місто, де добре мріється серед запашних лугів і лісових гущавин? Бо хіба може бути поет чи письменник без власних мрій, адже це мрійники і мислителі рухають цей світ, змінюють і поліпшують його.

Підпис з тильної сторони скульптури свідчить, що “Хлопчик в штанях і футболці”, спершись ліктем на книги, чекає на свою музу. Раптові, осяйні, мов блискавка серед ночі, приходять ідеї, рішення, слова. Ніби відкривається вікно у всесвіт. І тоді, лише встигай записувати. Часто у поетів такими музами були кохані жінки, що надихали їх на творчість.

Мабуть, не буває таких письменників, котрі б не мріяли про славу. В Давньому Римі поета урочисто увінчували лавровим вінком. Ми бачимо “Босого хлопчика”, зі складеними на грудях руками і гордо піднятою головою, увінчаною лавровим вінком.

Слава може прийти не тоді, коли людина вже багата, модно одягнута, з легким черевцем чи сивою бородою. Але, і в ранньому віці, коли немає за що і черевики купити. В усі віки доля не завжди балувала поетів і письменників, і не в кожного був свій меценат. І рання слава, інколи, ставала вбивчою. Пізнавши радість визнання, митець боїться втратити своїх прихильників і в “довгожданні” втрачає себе.

Муки творчості”. Юнак бродить по кімнаті. Під ногами - купа списаного,зіжмаканого паперу. Сорочка вибилась із штанів, в одній руці - гусяче перо, іншою хлопець схопився за голову. Обличчя напружене, очі дивляться вгору, шукаючи рішення.

Муки творчості відомі всім поетам і письменникам. Робота над літературним твором починається з мрій, продовжується у муках творчості і закінчується поширенням видання. Хіба можна передати словами той стан душі, коли вистраждане тобою, викохане слово видрукуване у книжці, що пахне ще свіжою друкарською фарбою? Могутня хвиля теплих емоцій заливає доверху, мов перше кохання.

Останній експонат колекції - “Поет в костюмі”, розхристаний, з розпатланим волоссям, одна рука в кишені, ноги злегка розставлені, впевнений і гордий, стоїть перед мікрофоном і запалює серця своїм словом.

Сім композицій, сім дітищ, народжених уявою їхнього творця. Здається, що ці семеро дітей знають більше, ніж кожен дорослий. Про що вони думають, що приховують? Можливо, хочуть розповісти щось відвідувачам парку, змусити переосмислити сенс буття.

Фото: ОГО

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV

KиевVласть

Валерія Самошина

Теги: скульптура, дерево, творчество, Микола Бондарчук, поделки

четвер, 28 березня 2024 г.
20:44
У Гостомелі працюватиме перевізний цифровий флюорограф
20:22
Протягом доби зафіксовано 48 бойових зіткнень, - Генштаб ЗСУ
20:02
У Києві розпочали відключати опалення в житловому секторі
19:42
Поліцейські затримали киянина, який через помсту вбив собаку колишньої дівчини
19:23
Бучу відвідала делегація з Боснії і Герцеговини
19:04
ВАКС продовжив обов'язки судді Верховного суду Князєву
18:46
КОВА максимально сприяла правоохоронним органам у затриманні “крота”, - Руслан Кравченко
18:26
Завтра у Димерській громаді частково не буде світла
18:06
Донори крові з Києва - у топі серед команд DonorUA for Teams
17:46
Новий міжнародний залізничний маршрут з Києва до Кошице планують запустити вже цього року
17:21
“Українська команда” передала батальйону “Свобода” велику партію дронів-літаків, – Палатний
17:03
Український гідрометцентр попередив про небезпечні метеорологічні явища на Київщині
16:46
Ювенальні прокурори зафіксували загибель 537 дітей внаслідок збройної агресії рф
16:26
У президентській резиденції на Липській вирішили відремонтувати каналізацію
16:06
Зеленський представив нового голову Служби зовнішньої розвідки
15:46
Для Голосіївського району столиці збираються накупити цибулин тюльпанів та нарцисів на 1,4 млн гривень
Календар подій
На Київщині триває скандал щодо будівництва кінологічного центру
28 березня 2024 г. 13:00
На Київщині триває скандал щодо будівництва кінологічного центру
У столичному регіоні розробка Детальних планів території (ДПТ) все частіше використовується місцевими владами для легалізації самочинних будівництв через зміну цільового призначення земельних ділянок. Приклад – будівництво кінологічного центру біля села Рославичі на території Феодосіївської громади, яке явно без жодних дозвільних документів триває вже більше двох років і наразі активно підтримується керівництвом громади всупереч позиції місцевих мешканців. Громадські активісти наголошують на тому, що такий об'єкт матиме серйозний негативний вплив на екологію: створить ризик зараження людей різними хворобами через відсутність місця для утилізації собачих фекалій та загрозу для розташованого поруч ландшафтного заповідника “Васильківські карпати”. В Київській облраді, схоже, з цим згодні, але нічого зробити не можуть. Що стосується обурених громадян, то, якщо у Феодосіївській сільраді їх “не почують”, вони збираються звертатись до правоохоронців і суду.
Точка забруднення: мешканці Обухівського району обурені розливом мастил на місці свердловини питної води
26 березня 2024 г. 09:00
Точка забруднення: мешканці Обухівського району обурені розливом мастил на місці свердловини питної води
В Таценках на Обухівщині – скандал навколо підприємства, що планує займатися розливом мастил та оливи. Місцеві жителі вказують, що на земельній ділянці, де будуються виробничі потужності підприємства, розташована свердловина питної води, а поряд — житлова забудова і бювети. На думку мешканців, така наближеність створює ризик забруднення хімією навколишніх джерел. Люди налякані не тільки екологічними ризиками, а й воєнними: росіяни вже неодноразово доводили свій інтерес до підприємств нафтової галузі. Заручившись підтримкою місцевої влади, активісти дійшли аж до Міністерства екології. Однак, підприємство й досі продовжує здійснювати свою роботу. Чого прагнуть мешканці, чи дійсно підприємство загрожує екології села та як у ситуацію планують втручатись владні органи, – дізнавалася КВ.