Все разделы
Новости
Тексты
Территория разума
Слухи и сплетни
Стиль
Где в Киеве
Территория разума

Тотальна лічильникізація в Україні: що потрібно знати?

10 августа 2017г. 17:16

Верховною Радою України у червні прийнято ЗУ №4901 “Про комерційний облік комунальних послуг”, відповідно до якого усі будівлі мають бути оснащені будинковими лічильниками опалення та водопостачання. Встановлення вузлів комерційного обліку має забезпечуватися операторами зовнішніх інженерних мереж, а власники (співвласники) будинків мають сплатити за це внесок. До прийняття вказаного Закону, споживачі мали право придбати та встановити будинковий лічильник, але не були зобов’язані це робити.

Порядок встановлення

Оператор зовнішніх інженерних мереж не менше ніж за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку має повідомити власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, його вартість та порядок оплати.

Власник будівлі протягом двох місяців має право повідомити оператору про:

→ згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;

→ намір погодити з оператором відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку;

→ намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Якщо протягом двох місяців оператора не повідомили про намір погодити відмінні від запропонованих умови

встановлення лічильника або встановити його самостійно, оператор може починати оснащення будівлі вузлами комерційного обліку. Якщо споживачі повідомили, що вставлять лічильник самостійно, але не зробили цього протягом 4 місяців з дня такого повідомлення, постачальник послуг чекати не буде та зробить це самостійно.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Хто оплачує?

Витрати на оснащення будівлі лічильниками повністю несуть споживачі відповідних комунальних послуг, а також власники (співвласники) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі шляхом сплати виконавцеві відповідної послуги внеску за встановлення вузла комерційного обліку.

Органи місцевого самоврядування, згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами, можуть приймати рішення про виділення коштів із місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання Законом чинності були приєднані до зовнішніх інженерних мереж.

Скільки коштує?

Закон передбачає, що розмір внесків за встановлення комерційних (будинкових) вузлів обліку буде визначатись окремо для кожної будівлі та залежатиме передусім від кількості квартир у ньому і моделі лічильника. Наприклад, будинковий лічильник вартістю 50 000 грн обійдеться кожному споживачеві у 500 грн в будинку на 100 квартир, але в будинках із малою кількістю квартир (10-15) такі витрати можуть сягати 5000 грн та більше на кожну квартиру. При встановленні 2-х будинкових лічильників (на опалення та гарячу воду) відповідно витрати також треба множити на 2.

Сплата внесків розстрочується на п’ять років або на інший строк за згодою сторін. Окрім витрат на встановлення будинкових лічильників, споживачам доведеться сплачувати й внески на їх обслуговування та заміну.

Як рахується по воді?

Споживачам, які мають індивідуальний лічильник гарячої/холодної води, обсяг споживання рахують по цьому лічильнику, плюс додають частку від загальнобудинкового споживання (полив, технічні потреби, вологе прибирання).

Із загального обсягу споживання, який виміряв будинковий лічильник, віднімають обсяг, спожитий за індивідуальними лічильниками та загальнобудинкові витрати, а те, що залишається — розподіляють на споживачів без індивідуального обліку, в залежності від кількості проживаючих.

Візьмемо для прикладу 10-квартирний будинок. Якщо в одній із 10 квартир не буде лічильника, і при цьому загальний прилад накрутить 12 кубів води, а сума квартирних – 9 кубів, то залишиться 3 куба на квартиру без лічильника. Втім, Закон обіцяє, що ця квартира не буде платити усю різницю. Від 3-х кубів мають відняти загальні будинкові втрати за коефіцієнтами і формулами. Хоча, правду сказати, такі норми ще не затвердили, тож скільки зрештою вийде – не знає ніхто.

Як рахується по опаленню?

По опаленню показники індивідуальних лічильників беруться за основу лише якщо такими приладами у будівлі оснащено не менш як 50% приміщень. Якщо менше — рахують усім середнє споживання у залежності від опалювальної площі квартири.

Споживачам, приміщення яких оснащені лічильниками, обсяг спожитого тепла визначається за їхніми показаннями, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі.

Виходить, що користуватись індивідуальним лічильником тепла згідно із новим законом немає жодного сенсу. Якщо я зроблю батареї на мінімум, і мій індивідуальний лічильник нарахує менше середнього показника на 1 м2 по будинку, то мені нарахують не менше середнього споживання. Якщо по лічильнику я можу платити лише більше, ніж у середньому по будинку, то навіщо тоді він мені взагалі?

Для тих, хто індивідуальних лічильників не має, рахують стандартно: загальний обсяг споживання ділять на площу будинку, визначають тариф за 1 м2, а потім множать на опалювальну площу квартири.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири.

Термін встановлення

Оснащення вузлами комерційного обліку будівель оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний здійснити у визначені cтроки:

  • теплової енергії — протягом року з дня набрання чинності Законом (до 2 серпня 2018 року).

  • гарячої та питної води для нежитлових будівель — протягом одного року (до 2 серпня 2018 року), а для житлових будівель — протягом двох років (до 2 серпня 2019 року) із дня набрання чинності Законом.

А гроші де?

Нагадаємо, витрати на будинкові лічильники передбачалися у інвестиційних програмах постачальників послуг, які “успішно” не виконували ці програми впродовж 2014-2017 років: гроші на встановлення лічильників у складі тарифів успішно зібрані з населення та витрачені хтозна на що, а 100% обліку як не було так і не має Народні обранці та НКРЕКП “забули”, що на виконання завдань Уряду, до кінця 2016 року постачальники мали забезпечення 100% облік споживання теплової енергії, для чого НКРЕКП було прийнято рішення про першочергове включення до інвестиційних програм ліцензіатів на 2016 рік заходів стосовно встановлення у багатоквартирному житловому фонді приладів комерційного обліку споживання теплової енергії з метою досягнення 100% показника забезпеченості до кінця планованого періоду. За даними НКРЕКП, у сфері теплопостачання схвалено інвестиційні програми на загальну суму 928,15 млн грн, з яких фактично виконано лише на 357,7 млн грн, недофінансування інвестиційних програм — 570,44 млн грн за рік.

Ніби позитивна новина: серед усього іншого закон зобов’язує НКРЕКП протягом 3-х місяців переглянути тарифи на опалення та гарячу воду, виключивши з їх структури витрати на облік. Втім, великий сумнів викликає співмірність розміру обов’язкового внеску та відсотку зменшення тарифів.

Максим Гольдарб, руководитель ОО "Публичный аудит"

КиевVласть


Теги

10 ошибок, убивающих наши маршрутки

  14 декабря 2017г. 17:00
Станислав Гвоздиков  Глава общественной организации “Развитие инфраструктуры”

Верните “Киевэнерго” в собственность Киева!

  14 декабря 2017г. 9:00
Александр Борщевский  Член Национального союза журналистов Украины

Цикл статей “Если Вам 35 +”. Тест “какова причина вашего лишнего веса”?

  13 декабря 2017г. 14:00
Анна Солощенко  Врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице

Чому український борщ ще не став культурною спадщиною людства, визнаною ЮНЕСКО

  13 декабря 2017г. 12:02
Олексій Дорошенко  Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

Тринадцать друзей Оушена. Продолжение от IT департамента КГГА

  11 декабря 2017г. 13:00
Владимир Левин  Депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"

Неумолимые цифры, или 120 тысяч обысков

  11 декабря 2017г. 10:35
Алексей Кулагин  Управляющий собственник девелоперской компании "Омокс" - застройщик жилого комплекса "Чайка" и "Сонцтаун"

Вибори в Тетіївський ОТГ: перші скандальні історії

  11 декабря 2017г. 9:30
Олександр Колодій  Правозахисник

Несколько мыслей о задержании Саакашвили и Банковой

  9 декабря 2017г. 12:44
Константин Бедовой  Председатель Киевской областной организации Общественно-политического движения Валентина Наливайченко "Справедливость"

Хрень по-киевски: как в КГГА (не) готовятся к финалу Лиги чемпионов

  8 декабря 2017г. 10:00
Алексей Беловол  Спортивный обозреватель, в рамках проекта KV о подготовке Киева к финалу Лиги Чемпионов УЕФА

Гнездо коррупции в Киеве

  7 декабря 2017г. 18:40
Константин Пионтковский  Политолог

Почему Александра Смирнова не назначают начальником Управления рекламы КГГА?

  7 декабря 2017г. 12:00
Виталия Логвинова  Журналист

Очікуємо дефіцит новорічних ялинок

  7 декабря 2017г. 10:13
Олексій Дорошенко  Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

Цикл статей “Если Вам 35 плюс”. Один день вкусного и здорового питания-2

  6 декабря 2017г. 14:00
Анна Солощенко  Врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице

Медична конопля в Україні - бути чи не бути?

  5 декабря 2017г. 13:00
Дмитро Ісаєв  Кандидат біологічних наук, експерт у нейрофізіології, член правління ГО "Ноосфера"

Как изменился рынок строительства в 2017 году и чего ждать в 2018?

  5 декабря 2017г. 10:30
Алексей Кулагин  Управляющий собственник девелоперской компании "Омокс" - застройщик жилого комплекса "Чайка" и "Сонцтаун"