Все разделы
Новости
Тексты
Территория разума
Слухи и сплетни
Стиль
Где в Киеве
Территория разума

Медична “реформа” вимиває гроші з місцевих бюджетів

18 октября 2018г. 10:00

Рік тому я попереджав про можливе закриття лікарень у результаті медичної “реформи” від влади. Проте МОЗ не зробив нічого, щоб це попередити, і продовжив перекладати відповідальність на інших, незважаючи на те, що підпис т.в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун засвідчив прийнятність Бюджету на 2018 рік. У результаті – через концентрацію значного бюджету на первинці і перекидання грошей на неї з інших рівнів – закрилася лікарня у Любечі на Чернігівщині, у Запорізькій області центральна лікарня Кам’янсько-Дніпровського району заявила про закриття стаціонарних відділень, призупинці у наданні екстреної і невідкладної допомоги у цілодобовому режимі.

Ситуація зараз не просто повторюється – вона стає ще критичнішою. Аналізуючи бюджет на наступний рік, разом із своєю експертною групою зробив висновок – влада думає про піар-ефект від своєї клаптикової “реформи”, і аж ніяк про її якість. І саме через це страждають сотні лікарень, тисячі медпрацівників і мільйони українців.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Візьмемо, хоча б, прямі витрати населення на охорону здоров’я. За даними національних рахунків, за попередній рік витрати домогосподарств на охорону здоров’я підвищились на 25,2% і досягли 109,1 млрд грн. А вже за першу половину 2018 року збільшились ще на 23,57%. Вже можна сказати, що у цьому році громадяни з власник кишень (не через податки!) заплатять за медичне обслуговування понад 126 млрд грн. Українці оплачують з власних гаманців медичну галузь вже більше ніж на 60%, тоді як держава – менше, ніж на 40%!

Як владі вдалось створити такий зашморг і ще й залишитися керувати? Схема дуже заплутана. Та не для моїх експертів.

Здавалось би, заробітні плати у окремих лікарів на первинці зросли. У минулому блозі  я вже писав, що їх – невеликий процент. За який же рахунок, якщо частка державного фінансування всієї галузі у відношенні до ВВП зменшилась з 3,5 до 3,1% у 2019, а доля фінансування охорони здоров’я у загальних витратах бюджету становить 8,96% (при тому, що загальні витрати зросли на 10,4%), а загальні витрати на охорону здоров’я зросли на 8,96%, тоді як інфляція складе близько 10%?

Читайте: Обіцянка МОЗу завершити реформу первинки до 2019 року залишилася тільки словами

І яким чином, за цих умов, уряду вдається при бюджеті, ще меншому, якщо порівнювати з вищевідзначеними показниками, аніж минулоріч, започатковувати нові реформаторські ініціативи? Нагадаю, це і збільшення фінансування первинки (“сімейні лікарі”) на 64,5% для продовження псевдореформи (порівняйте з ростом фінансування всієї галузі тільки на 8,96%), і 1 млрд на будівництво амбулаторій і закупівлю обладнання для сільської медицини, і 922,57 млн на оснащення екстреної меддопомоги у 6 областях, 966,785 млн – на пілотний проект з оплати спеціалізованої меддопомоги у Полтавській області, і 2 млрд грн на надання амбулаторної допомоги.

Відповім: фінансування сімейної медицини (первинки) зростає у наступному році на 64,5%, а фінансування лікарень і “швидких” – тільки на 7%. Порівняйте! Зростання фінансування не покриває навіть зростання витрат у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної платні на 10,8% (до 4173 грн)  не кажучи вже про зростання комунальних витрат на утримання медзакладів (25-30%). А за які гроші тоді проводити лікування пацієнтів, та навіть просто закуповувати ліки за так розрекламованим гарантованим Нацпереліком? Особливо якщо взяти до уваги те, що за 9 місяців поточного року ціни на ліки зросли ще на 20%.

Інших джерел, окрім держбюджету, фінансування проведення “реформи” медицини влада не передбачила. А грошей виділяє недостатньо (для прикладу, у Великобританії на медицину виділяється 18,5% від загальних витрат держави – майже вдвічі більше, аніж в Україні). Тому, щоб показати видимість “реформ”, вона концентрує гроші на окремих ділянках всієї системи охорони здоров’я, як і минулоріч, на чому я неодноразово наголошував. Решта ж залишається недофінансованою. Як це відбувається?

У цьому році із майже 87 млрд грн на субвенції областям йшло 60,5 млрд грн – саме за ці гроші утримуються лікарні (вторинка). Решта - 26,5 млрд (трохи більше 30%) – централізувалися під керівництвом МОЗу. З них фінансувалася так звана “медреформа” – тобто, сімейна медицина.

У наступному році влада планує гіперцентралізацію – із 95,5 млрд грн планують централізувати вже на 40% більше – 37,3 млрд грн, а в області передати на 3% менше, аніж у 2018 році. При тому, що у поточному році дефіцит субвенції вже був понад 27 млрд грн (або 37% від загальної потреби), і його покриття лягло на плечі місцевих бюджетів. Через це мали і затримку у заробітних платах медиків, і їхнє масове скорочення.

Читайте: Україна залишилася без висококласних лікарів

У 2019 році ми матимемо ще більший дефіцит – 39 млрд грн (або 45% від потреби) – саме у стільки обійдуться передвиборні “реформаторські ініціативи” влади напівпорожнім місцевим бюджетам. А ще додайте до цього фінансування медицини з власних кишень українців, про яке я згадував вище – виникає питання: а що взагалі робить держава, якщо медицина не просто не стала безкоштовною, а стала більш дороговартісною?

Таким чином, не виділяючи додаткових грошей на реформу охорони здоров’я і не підвищуючи об’єм фінансування медицини до мінімально необхідного (200 млрд грн), влада намагається досягнути необхідного передвиборного “піар-ефекту”, концентруючи гроші на вигідних напрямках – підвищення зарплат окремої категорії медиків, оплата лікування окремих (найбільших) категорій пацієнтів. Та ці гроші виймаються повторно, вже не через податки, а з кишень простих українців, з бюджетів громад, перекладаючи на них утримання медзакладів і фінансування лікарів, які не беруть участь у реформі, лікування пацієнтів, які не потрапили у категорію “щасливчиків”.

Разом зі своєю експертною групою й депутатами я вже подав законопроект, який здатен реально допомогти ситуації і зняти додаткове навантаження з гаманців простих українців. Новий професіональний уряд вже зможе зробити наступний крок - змінити принцип реформування медицини з моделі “піару” на модель, в основі якої лежить науковий підхід. Впевнений, тільки разом з експертами, тільки обдумано плануючи, а не експериментуючи на людях, ми зможемо витягти українську систему охорони здоров’я з ями!

Читайте: Наша команда знає, як врятувати українську медицину

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

KиевVласть


Теги

Де взяти гроші Кличку і Гройсману

  20 ноября 2018г. 16:00
Роман Головин  Кандидат наук по государственному управлению

Чи можливий індивідуальний облік тепла в масштабах всієї країни

  20 ноября 2018г. 11:00
Олег Тітамир  Президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”

Кличко спотворює Володимирську гірку

  20 ноября 2018г. 9:00
Леонід Косаківський  Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.

В поисках коммунального сервиса

  19 ноября 2018г. 14:00
Настя Недашковская  редактор «КиевВласти»

Медреформа: навіщо Україна наступає на польські граблі

  19 ноября 2018г. 11:00
Валерий Дубиль  Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Продажна земля: вимога європейців чи слід Путіна?

  19 ноября 2018г. 9:00
Роман Головин  Кандидат наук по государственному управлению

Киевское прoисхождение брaвoгo сoлдaтa Швейкa

  16 ноября 2018г. 17:00
Валерий Снегирев  Журналист КиевVласти

Ринок землі: чи є передумови зі сторони власників землі для його формування

  15 ноября 2018г. 17:00
Роман Головин  Кандидат наук по государственному управлению

Привыкание к препаратам – когда, почему и как не перепутать

  15 ноября 2018г. 16:00
Анна Солощенко  Врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице

МОЗ підставляє місцеву владу

  15 ноября 2018г. 14:00
Валерий Дубиль  Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Главные причины 500 киевских ДТП в первый день снегопада

  15 ноября 2018г. 13:00
Татьяна Урбанская  Редактор УНИАН

Зима близко: декабрьские выборы в ОТО как предвестник президентской кампании

  14 ноября 2018г. 9:00
Михайло Дяденко  Керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків

Чи вiдповiдає українська дорожня iнфраструктура потребам маломобiльних груп населення?

  13 ноября 2018г. 14:00
Ольга Нос  ГО "Трипільський край", експертка з закупівель

Строительство школ и власть

  13 ноября 2018г. 11:00
Николай Жариков  Главный архитектор Киева 1987-1992 гг., народный архитектор Украины

Бюрократична історія з кримінальним відтінком

  13 ноября 2018г. 9:00
Александр Борщевский  Член Национального союза журналистов Украины