п'ятниця, 19 квітня 2024 г.
Математика обов’язкового медичного страхування: хто платитиме

Математика обов’язкового медичного страхування: хто платитиме

Валерий Дубиль

Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Під час зустрічей із пацієнтами – нашими з вами земляками, виникає багато запитань: невже тепер пенсіонери вимушені будуть платити за старховку ще й офіційно? А як же малі діти?

Хочу розвінчати всі страхи і показати – загальнообовязкове медичне страхування не таке страшне, як здається.

Спершу поясню як і хто платить за медицину зараз.

Реальне населення України у нас 38,8 млн. Економічно активне – 17,9 млн, безробітних – 1,7 млн. Отже, зайнятого населення у нас 16,2 млн. І кожен із них фактично оплачує через податки медичну допомогу собі і членам своєї родини, які працювати не можуть. Бо навіть пенсіонери зараз в умовах солідарної пенсійної системи отримують пенсії не за рахунок своїх минулих накопичень, а за рахунок податків, які платять їхні працюючі родичі.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Скільки ж йде на медицину щороку з зарплати одного працівника? На 2019 рік МОЗу передбачено 95,8 млрд грн. Отже, на кожного працюючого приходиться у середньому 5,9 тис. грн.

Але це ще не всі гроші, які зайнятий українець витрачає на медичну галузь. За даними Нацрахунків, платежі домогосподарств за медицину в 2018 році складуть понад 126,4 млрд грн. Або ще у середньому 7,8 тис. грн. з одного працюючого.

У сумі – кожен зайнятий українець витрачає у середньому 13,7 тис. грн на рік або 1,14 тис. грн на місяць.

До слова, гроші ці витрачаються неефективно – за висновками ВООЗ, якщо рівень витрат громадян на охорону здоров'я з власної кишені перевищує 10 відсотків рівня доходів домогосподарств (за вирахуванням потреб на існування), є катастрофічним. Якщо частка витрат домогосподарств в загальному обсязі фінансування охорони здоров'я перевищує 40%, то система охорони здоров'я вважається критично неефективною. Виходить, що через податки такий українець забезпечує медичну галузь на 40%, а напряму – із власної кишені, аж на 60%. А це – набагато більше за 10, і навіть за 40%.

Зараз людина платить напряму лікарю. І платить не за здоровя, а за хворобу. Бо лікарю вигідно отримати з пацієнта більше грошей, призначити дорожчі і не завжди потрібні обстеження, ліки. А пацієнт не може визначити – потрібно йому це чи ні, якісна медпослуга чи ні, чи коректна, достатня і ефективна.

Ситуацію реально почати вирішувати одним голосуванням.

Ми розробили й подали до Верховної Ради Закон про обов'язкове медичне страхування. Після його прийняття пацієнт платитиме вже за здоровя, а не за хворобу. Бо страхова компанія буде страховою ніжкою, яка забезпечить фінансову стійкість і ефективність системи. А страхові відрахування пацієнта не залежатимуть від обсягу наданих йому медичних послуг.

Формула така: для отримання свого доходу лікар хоче збільшити вартість послуг. А страхова компанія отримає дохід від своєї діяльності тільки якщо зменшить фінансові апетити лікаря. Тобто, вона платитиме тільки за те, що реально необхідно пацієнту для його лікування. Це зробить медицину якісною і ефективною.

Що ж до страху перед збільшенням платежів – одразу заспокою. Закон не вводить додаткове фінансове навантаження на роботодавця або працівника. Він передає в управління через страховий механізм невелику частину коштів, які і так витрачає працівник на власне медичне обслуговування або своїх близьких. Тоді, як ми вже рахували, зараз у середньому він витрачає 1,14 тис. грн на місяць, то страховий платіж становитиме від цієї суми близько 40%, 400-450 грн. Тобто, пацієнт залишається у виграші.

Тільки така схема зможе і підвищити ефективність системи охорони здоровя, і знизити фінансове навантаження на кишеню кожного працюючого жителя нашої країни.

І на додаток до цього, система обов'язкового медичного страхування дозволить забезпечити найголовніше - знизити і спрогнозувати небезпечні для людей критичні витрати на медицину при важких захворюваннях. До того ж не буде вже медичних банкрутств домогосподарств. Саме на це і спрямована в першу чергу будь-яка система страхування - зниження критичних платежів кожного за рахунок перерозподілу їх на всіх.

Читайте: Українським роботодавцям буде вигідно оплачувати медичну страховку своїм працівникам

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

KиевVласть

Теги: медицина, здоровье, реформа, страхование, валерий дубиль

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.