Все разделы
Новости
Тексты
Территория разума
Слухи и сплетни
Стиль
Где в Киеве
Территория разума

Бюджети медицини країн ЄС: чому потрібно навчитися Україні

23 октября 2018г. 17:35

Останні кілька років діяльність Міністерства охорони здоров’я мені нагадує полювання на всіх, хто виступає проти розвалу медичної галузі непрофесіональними діями чиновників. На жаль, за переможними лозунгами про боротьбу з корупцією у системі охорони здоров’я стоїть ще більша афера – скорочення під зовнішнім впливом витрат на охорону здоровя. У результаті, українці не мають якісної медицини, і населення просто скорочується. І зараз, на простих і всім зрозумілих фактах, я покажу як це відбувається.

Ось – результати дослідження неурядового дослідницького центру з питань економічної політики “Центр економічної стратегії”.

Аналіз не дарма націлений на порівняння показників в Україні з новими країнами ЄС. Саме вони стали орієнтиром нашої країни після Революції гідності, і за ці чотири роки ми мали наблизитися до їхніх прагнень у розвитку держави.

На жаль, Україна – найбідніша країна Європи, і тому я не буду порівнювати абсолютні величини витрат. Вони як мінімум неспівставні: наприклад, Польща при приблизно тій самій кількості населення, що й у нас, витрачає на систему охорони здоров’я набагато більше за 20 млрд дол. на рік, тоді як Україна – близько 3 млрд дол. Тому я порівнюю тільки частку цих витрат у загальних витратах бюджетів країн.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Що ж нам кажуть цифри з графіків? А цифри нам говорять про те, що українська влада не турбується про здоров’я населення. Рівень витрат на охорону здоров’я у нас значно нижчий, ніж у нових країнах ЄС – 3,1% ВВП у проекті бюджету України на 2019 рік проти 5,5-6%, та ще й постійно зменшується – за останні три роки - з 3,6 до 3,1%.

Україну можна назвати, скоріш, поліцейською державою: витрати на правоохоронні органи і суди у нас значно вищі, аніж у нових країнах ЄС, і з кожним роком зростають.

Крім видатків на правоохоронну систему є тільки три напрямки, в яких відсоток бюджетних витрат в Україні вище, ніж у ЄС. Це - витрати на оборону (що зрозуміло - ми змушені їх нести через агресію Росії і бойові дії на сході нашої країни), витрати на освіту (що теж зрозуміло, адже наша освітня система кричуще витратна) і на соціальний захист населення. І ось стосовно останнього виникає багато запитань – чому, адже розміри пенсій і виплат у нашій країні зовсім не відповідають європейському рівню? У “старіючій” Європі ще й тривалість життя і середній вік населення значно вищий.

Неозброєним оком видно прямий зв'язок - низькі витрати на охорону здоров’я з часом призводять до значного підвищення витрат на соціальний захист через смерть людей у працездатному віці, зростання кількості пенсіонерів відносно працюючого населення та ранню інвалідизацію.

Відсутність необхідного медичного обслуговування призводить до низької тривалості життя - через передчасну смертність тих, хто ще б міг працювати. Зараз ризик для чоловіка померти у віці до 60 років – 40% (Швеція – 10,5%). Показники смертності чоловіків віком 30–44 роки в Україні у сім разів вищі, ніж показники Швеції.

Передчасна смертність у працездатному віці призводить до відносного старіння населення. Всього в Україні є 12 мільйонів пенсіонерів (на початок 2018 року), що складає майже 30% населення. Це тільки офіційна статистика, яка не враховує високий рівень трудової еміграції. Демографічні прогнози показують, що до 2030-40 років частка людей пенсійного віку складе близько 70%.

Дії “реформаторів” і 27-річне хронічне недофінансування медицини призвели до фактичного розвалу галузі. Невчасне, недоступне і неякісне медобслуговування змушують наших людей обходити лікарні і поліклініки десятою дорогою, через що хвороба запускається, і вилікувати її стає, інколи, запізно. На хронічні неінфекційні захворювання страждає до 60 відсотків дорослого та майже 20 відсотків дитячого населення. Від 12 до 14 млн українців хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн страждають від онкологічних захворювань, ще близько 2 млн хворіють на цукровий діабет, при цьому понад 180 тис. з них є інсулінозалежними.

Саме незадовільний стан здоров'я населення стає головним фактором інвалідизації у працездатному віці. Кількість інвалідів в Україні за останні 20 років подвоїлася. На початок 2018 року налічується 2,8 млн осіб з інвалідністю, або понад 6% від загальної чисельності населення. Майже 80% інвалідів в Україні - це люди працездатного віку.

Якщо подивитися на це зі сторони економіки, то наша держава щороку втрачає близько 5 млн років потенційного життя, відповідно обсяг недовиробленого національного продукту становить від 143,8 до 222,8 млрд гривень у рік. І це - прямі витрати нашої економіки вже зараз, як результат незадовільного стану фінансування сфери охорони здоров’я в минулому.

Крім прямих економічних витрат, держава, яка не платить за охорону здоров’я, втрачає потенціал розвитку своєї економіки. Адже вже зараз загальні видатки на соціальний захист у нашій країні наближаються до 15% від ВВП, при цьому країна може забезпечити ці категорії тільки на грані зубожіння. Всі ці витрати, через податки, лягають тягарем на бізнес і стають одним зі значних факторів зменшення інвестиційної привабливості нашої країни перед потенційними інвесторами.

Сьогодні, у час постіндустріальної/інноваційної економіки, головне, по чому дивляться на розвиток і аналізують показник національного багатства країни - розвиток її людського капіталу. А у країні, де немає якісних послуг з охорони здоров’я, де чинна влада не хоче забезпечувати високу якість життя, як його можна розвивати? Саме тому достатній рівень фінансування охорони здоров’я - це не обтяжливий соціальний обов’язок. Це - інвестування в майбутнє нашої країни.

І всі ці проблеми вирішити реально. Ми можемо забезпечити необхідний рівень фінансування охорони здоров’я, і при цьому значно не підвищувати фінансове навантаження на бюджет та податковий тиск на бізнес. Для цього ми разом з Олександрою Кужель та іншими депутатами вже подали законопроект № 9163 “Про фінансування охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні”. Сподіваюсь, вже найближчим часом депутати відповідально поставляться до голосування і українці нарешті зможуть отримувати вчасну, безперервну і якісну медичну допомогу безоплатно.

Читайте: Медична “реформа” вимиває гроші з місцевих бюджетів

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

KиевVласть


Теги

Де взяти гроші Кличку і Гройсману

  20 ноября 2018г. 16:00
Роман Головин  Кандидат наук по государственному управлению

Чи можливий індивідуальний облік тепла в масштабах всієї країни

  20 ноября 2018г. 11:00
Олег Тітамир  Президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”

Кличко спотворює Володимирську гірку

  20 ноября 2018г. 9:00
Леонід Косаківський  Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.

В поисках коммунального сервиса

  19 ноября 2018г. 14:00
Настя Недашковская  редактор «КиевВласти»

Медреформа: навіщо Україна наступає на польські граблі

  19 ноября 2018г. 11:00
Валерий Дубиль  Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Продажна земля: вимога європейців чи слід Путіна?

  19 ноября 2018г. 9:00
Роман Головин  Кандидат наук по государственному управлению

Киевское прoисхождение брaвoгo сoлдaтa Швейкa

  16 ноября 2018г. 17:00
Валерий Снегирев  Журналист КиевVласти

Ринок землі: чи є передумови зі сторони власників землі для його формування

  15 ноября 2018г. 17:00
Роман Головин  Кандидат наук по государственному управлению

Привыкание к препаратам – когда, почему и как не перепутать

  15 ноября 2018г. 16:00
Анна Солощенко  Врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице

МОЗ підставляє місцеву владу

  15 ноября 2018г. 14:00
Валерий Дубиль  Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Главные причины 500 киевских ДТП в первый день снегопада

  15 ноября 2018г. 13:00
Татьяна Урбанская  Редактор УНИАН

Зима близко: декабрьские выборы в ОТО как предвестник президентской кампании

  14 ноября 2018г. 9:00
Михайло Дяденко  Керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків

Чи вiдповiдає українська дорожня iнфраструктура потребам маломобiльних груп населення?

  13 ноября 2018г. 14:00
Ольга Нос  ГО "Трипільський край", експертка з закупівель

Строительство школ и власть

  13 ноября 2018г. 11:00
Николай Жариков  Главный архитектор Киева 1987-1992 гг., народный архитектор Украины

Бюрократична історія з кримінальним відтінком

  13 ноября 2018г. 9:00
Александр Борщевский  Член Национального союза журналистов Украины