вівторок, 19 березня 2024 г.
Будівництво ЦСВЯП в Чорнобилі дасть перспективу розвитку Іванківщині, Поліссю та Славутичу

Будівництво ЦСВЯП в Чорнобилі дасть перспективу розвитку Іванківщині, Поліссю та Славутичу

Ярослав Москаленко

Голова Київської обласної організації політичної партії «За Майбутнє», депутат Київоблради

Сьогодні відвідав будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на Чорнобильській АЕС. Останні десять років, відколи я переймаюсь цією проблемою, яких побоювань мені тільки не довелося чути від місцевих жителів стосовно сховища! І що тут просто викопають яму, в яку скидатимуть всі відходи, і що в Чорнобиль звозитимуть відходи з усього світу. Скільки довелося провести розмов, щоб пояснити, що тут застосовуватимуться передові світові технології, що сховище розраховане на 100 років безпечного зберігання.

Найголовніше, що будівництво ЦСВЯП дозволить Україні отримати незалежність від Росії в контексті утилізації відпрацьованого ядерного палива. Подумати тільки, зараз ми платимо агресору за утилізацію ядерних відходів!

Однак навіть зараз Росія не приймає наші ядерні відходи остаточно, а лише піддає їх необхідній обробці і відправляє назад в Україну. Така “логістика” знову ж таки оплачується з держбюджету України. Спеціалісти підрахували, що ЦСВЯП дозволить скоротити витрати на утилізацію відпрацьованого палива у 8 разів.

І що не менш важливо, ЦСВЯП – об’єкт інноваційний, побудований за передовими світовими технологіями. Навіть у США сьогодні немає централізованого сховища ядерних відходів, лише локальні. Будівництво такого сховища в Україні – потужний поштовх до розвитку вітчизняної атомної енергетики. На його обслуговування знадобляться висококваліфіковані спеціалісти, тому ЦСВЯП цілком може стати науково-технічним центром галузі.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

10% від кошторису будівництва ЦСВЯП (а це 3,5 мільярди гривень) підуть на спорудження соціальних об’єктів на Іванківщині, Поліссі та в Славутичі. У 1986 році ці території взагалі втратили всі перспективи. Це була територія виживання, як я її називав. Поруч зона відчуження, а тут живуть люди, яким теж потрібні дороги, школи, лікарні та дитсадки. Для держави це була ціла проблема. Я постійно хотів привезти сюди всіх великих політиків, і возив їх, до колючого дроту, показував, як живуть на Поліссі та Іванківщині.

Сподіваюся, 31 березня 2020 року ми відкриємо об’єкт, як і заплановано. А громада отримає свої 3,5 мільярди і грамотно ними розпорядиться. Це теж важливе питання, тому що коли у людей не було грошей, а потім вони раптово з’являються, виникає ризик витратити їх на нагальні потреби, а не на розвиток. А нам треба подбати саме про перспективу регіону – як забезпечити дохідну частину бюджетів, створити робочі місця, умови розвитку для дітей та молоді. Один з таких перспективних проектів, який ми вже реалізовуємо разом з КОДА, – надання статусу міжнародного міждержавному переходу Вільча. Це одразу ж збільшить потік транспорту територією, забезпечить митні надходження, створить відповідну дорожню інфраструктуру. Одним словом, виграє увесь регіон, а це і є моя мета як народного депутата.

Читайте: Спільна проблема об'єднує громаду

Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО "Київщина"

KиевVласть

Теги: новости киевской области, кога, бюджет, мнение, депутат, чаэс, ярослав москаленко, иванковский район, чаес, цсвяп, вильча

понеділок, 18 березня 2024 г.
20:45
У столиці цього тижня заплановані продуктові сільськогосподарські ярмарки (локації)
20:34
Кличко попросив журналістів Bihus.info передати правоохоронцям інформацію щодо розслідування по заробіткам оточення Брагінського на контрактах з “Київським метрополітеном"
20:23
На Новопавлівському напрямку ворог, за підтримки авіації, 21 разів намагався прорвати оборону, - Генштаб ЗСУ
20:02
В Ірпені відкрили денний центр підтримки дітей та сімей
19:43
Зеленський зустрівся із членом Сенату Конгресу США Гремом
19:22
“Муніципальна Охорона” провели навчання з відпрацювання дій у разі позаштатної ситуації в столичних закладах освіти
19:05
Ірпінь відвідали представники міжнародної організації ЮНІДО
18:46
9 років тюрми отримав самопроголошений голова Димерської тергромади, який співпрацював з окупантами
18:26
На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, - “Плесо”
18:03
На Київщині пройде лекція-презентація “Історія дайвінгу у Світі та Україні”
17:46
Чеська залізниця запускає новий поїзд до України
17:27
Столичні правоохоронці повідомили про підозру організаторам черговой схеми незаконного виїзду за кордон (фото)
17:05
У Києві спростять порядок встановлення меморіальних дощок
16:45
У Деснянському районі п’яний водій вчинив потрійну ДТП, постраждали двоє водіїв
16:25
Міноборони у лютому заблокувало постачання 264 т неякісних продуктів до військових частин
16:03
Відзавтра, 19 березня, на станції метро “Шулявська” розпочнеться капітальний ремонт ескалатора
Календар подій
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
14 березня 2024 г. 09:00
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.